довірчуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | дові́рчуватися, дові́рчуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дові́рчуймося, дові́рчуймось | |
| 2 особа | дові́рчуйся, дові́рчуйсь | дові́рчуйтеся, дові́рчуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дові́рчуватимуся, дові́рчуватимусь | дові́рчуватимемося, дові́рчуватимемось, дові́рчуватимемся |
| 2 особа | дові́рчуватимешся | дові́рчуватиметеся, дові́рчуватиметесь |
| 3 особа | дові́рчуватиметься | дові́рчуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дові́рчуюся, дові́рчуюсь | дові́рчуємося, дові́рчуємось, дові́рчуємся |
| 2 особа | дові́рчуєшся | дові́рчуєтеся, дові́рчуєтесь |
| 3 особа | дові́рчується | дові́рчуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дові́рчуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дові́рчувався, дові́рчувавсь | дові́рчувалися, дові́рчувались |
| жін. р. | дові́рчувалася, дові́рчувалась | |
| сер. р. | дові́рчувалося, дові́рчувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дові́рчувавшись | ||