довірчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | дові́рчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дові́рчуймо | |
| 2 особа | дові́рчуй | дові́рчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дові́рчуватиму | дові́рчуватимемо, дові́рчуватимем |
| 2 особа | дові́рчуватимеш | дові́рчуватимете |
| 3 особа | дові́рчуватиме | дові́рчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дові́рчую | дові́рчуємо, дові́рчуєм |
| 2 особа | дові́рчуєш | дові́рчуєте |
| 3 особа | дові́рчує | дові́рчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дові́рчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дові́рчував | дові́рчували |
| жін. р. | дові́рчувала | |
| сер. р. | дові́рчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дові́рчувавши | ||