довідуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | дові́дуватися, дові́дуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | дові́дуймося, дові́дуймось | |
2 особа | дові́дуйся, дові́дуйсь | дові́дуйтеся, дові́дуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | дові́дуватимуся, дові́дуватимусь | дові́дуватимемося, дові́дуватимемось, дові́дуватимемся |
2 особа | дові́дуватимешся | дові́дуватиметеся, дові́дуватиметесь |
3 особа | дові́дуватиметься | дові́дуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | дові́дуюся, дові́дуюсь | дові́дуємося, дові́дуємось, дові́дуємся |
2 особа | дові́дуєшся | дові́дуєтеся, дові́дуєтесь |
3 особа | дові́дується | дові́дуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
дові́дуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | дові́дувався, дові́дувавсь | дові́дувалися, дові́дувались |
жін. р. | дові́дувалася, дові́дувалась | |
сер. р. | дові́дувалося, дові́дувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
дові́дувавшись |