-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дові́дуватися, дові́дуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дові́дуймося, дові́дуймось
2 особа дові́дуйся, дові́дуйсь дові́дуйтеся, дові́дуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дові́дуватимуся, дові́дуватимусь дові́дуватимемося, дові́дуватимемось, дові́дуватимемся
2 особа дові́дуватимешся дові́дуватиметеся, дові́дуватиметесь
3 особа дові́дуватиметься дові́дуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа дові́дуюся, дові́дуюсь дові́дуємося, дові́дуємось, дові́дуємся
2 особа дові́дуєшся дові́дуєтеся, дові́дуєтесь
3 особа дові́дується дові́дуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дові́дуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дові́дувався, дові́дувавсь дові́дувалися, дові́дувались
жін. р. дові́дувалася, дові́дувалась
сер. р. дові́дувалося, дові́дувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дові́дувавшись

Словник синонімів

ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИрідше,ВИШПИГО́ВУВАТИрідше,ДОСКІ́ПУВАТИСЯрозм., ВИНЮ́ХУВАТИрозм., ПРОНЮ́ХУВАТИрозм., РОЗНЮ́ХУВАТИрозм., ДОБИРА́ТИСЯдо чого, розм.,ДІЗНАВА́ТИрозм. рідко,ВИВІ́ДУВАТИСЯдіал.;ПРОМА́ЦУВАТИрозм., ПРОЩУ́ПУВАТИрозм. рідко (розпитуючи, спостерігаючи з метою виявлення). - Док.: ви́відати, розві́дати, ви́стежити, ви́питати, допита́тися, дові́датися, дізна́тися, дошука́тися, прові́дати, ви́шпигувати, доскі́патися, ви́нюхати, проню́хати, розню́хати, добра́тися[дібра́тися], дізна́ти, прома́цати, прощу́пати. На селах часто шарили жандарми, все вивідували, все випитували та хапали комуністів (С. Чорнобривець); На другий день пішла [Пріська] розвідувати - хто приїхав (Панас Мирний); Межи козаками нудився [Анатоль], чогось шукав, вистежував (Я. Качура); - Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? (Ю. Яновський); Чимало часу минуло, поки вона допиталась від панночки, що трапилось (Леся Українка); Від людей він довідувався про все, що з нами (Л. Смілянський); Дізнаються воріженьки Про щире кохання, Піде слава (Я. Щоголів); Морочили [бурсаки] голову, дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); [Сидір:] Та чи ви знаєте, що Параска провідала якось, що ви сватаєтесь (І. Карпенко-Карий); Ординарець.. став доскіпуватися, яка в них така важлива справа до хана і чим вони доведуть, що справжні посли (П. Загребельний); Шморгайлик відразу кинувся винюхувати, які ж подарунки мають посли для хана Батия, але встиг довідатися лише про дві надзвичайно коштовні книги (П. Загребельний); Вони [гестапівці] пронюхали, що ватажок дошкульного загону походить саме з цього села (Я. Баш); Він відчував особисту провину: бач, усе розвідав, усе рознюхав, а про замок і забув (А. Дімаров); Нерч мусив розуміти його, добратися до того, що лежало між словами, що не договорювалося... (Н. Рибак); Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав (Панас Мирний); Він про все турбувався, про все вивідувався (І. Франко); - Може, ти, Платоне, бригадиром став би? - промацує Коляда (М. Зарудний); Таємні агенти гестапо розбрелися по селах.. прощупувати бодай який-небудь слід до таємничого Тараса (Д. Бедзик). - Пор. випи́тувати.
ДІЗНАВА́ТИСЯ[ДОЗНАВА́ТИСЯ] (з’ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ[ВЗНАВА́ТИ], ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИрозм.,ПРОЗНАВА́ТИрозм.,РОЗЗНАВА́ТИрозм.,ДОКО́ПУВАТИСЯрозм.,ДІЗНАВА́ТИ[ДОЗНАВА́ТИ]розм., НАЗНАВА́ТИрозм.,ВИЗНАВА́ТИдіал.,ДОСВІ́ДЧУВАТИСЯдіал.; ЧУ́ТИ, ДОЧУВА́ТИСЯрозм.,ПРОЧУВА́ТИрозм.,ПЕРЕЧУВА́ТИрозм.,ЗАЧУВА́ТИдіал. (з розмов, чуток, також із сл. з уст чиїх); ПОЧЕРПА́ТИ (з якогось джерела); ВИЧИ́ТУВАТИ, НАЧИ́ТУВАТИрозм. (читаючи). - Док.: дізна́тися[дозна́тися], дові́датися, узна́ти[взна́ти], зві́дати, допита́тися, пересві́дчитися, прові́дати, прозна́ти, розізна́ти, докопа́тися, дізна́ти[дозна́ти], назна́ти, ви́знати, досві́дчитися, почу́ти, дочу́тися, прочу́ти, перечу́ти, зачу́ти, почерпну́ти, ви́читати, начита́ти. Прибули [вчителі], щоб познайомитися з матір’ю, дізнатись про того бешкетника, так би мовити, з першоджерел (О. Гончар); Один у другого питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм (Т. Шевченко); Хоч тут і не дуже широке поле спостережень, але я ще не скучаю, бо щодня щось нового довідуюсь (Леся Українка); - Їздив же [Терентій] сьогодні до ігумені: взнавав, скільки пудів і по якій ціні буде приймати монастир небілений пісок (М. Стельмах); Я почав також у Ясенові У шинку чи де-небудь на дорозі Звідувать.., Чи в кого тут хлопець не втопився (І. Франко); Олег цікавився, з якого матеріалу зроблено літак, допитувався, що таке дюралюміній (Д. Бедзик); Шухновський,уважний, співчутливий, кожного разу пересвідчувався, чи краще я себе почуваю (Ю. Збанацький); [Сидір:] Та чи ви знаєте, що Параска провідала якось, що ви сватаєтесь (І. Карпенко-Карий); - Йду в село прознавати, як буде з землею (І. Чендей); Пішов [Еней] скрізь по полям шукати, щоб хто дорогу показав.. Щоб розізнати, розпитати, Бо в пекло стежки він не знав (І. Котляревський); Любив я в школі обмірковувати це, те, докопуватися до цього, до того (А. Тесленко); Що з того буде, коли порве [Міхонська] оце письмо, прочитає його? Тілько пошкодить ділу, а дізнатись нічого не дізнає (І. Франко); [Химка:] Хату хотів купувати [Іван]. Назнав, каже, двір, що продається (Панас Мирний); Не навчила вона її скрізь усе визнавати, підгледжувати (Грицько Григоренко); Перемагала [Палазя] свій жаль, як тільки могла, щоб люди не досвідчились (Ганна Барвінок); Я ще перед постом чула, що наймичка від них відійшла (Панас Мирний); Всі так ізвикли бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувались, дочувшися, що він має одружитися (Б. Грінченко); -- Так що ж з Омеляном? - Прочував краєчком вуха - у Вінницю послали його гостювати (М. Стельмах); "Про татуся я, доню, перечула". "О мамо!"- "Так, нема його на світі..." (П. Куліш); Про Обринських, як і давно, не зачуваю нічого особливого (О. Кобилянська); Так багато почерпнув Юрій практичних знань від заслуженого ветерана, ніби вдруге пройшов курс в інституті (А. Хижняк); Так уважно читає [дядько], що що де не вичитає, те пам’ятає (М. Коцюбинський); Треба слухать, може й справді Не так сонце сходить, Як письменні начитали... (Т. Шевченко).