довідувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | дові́дувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дові́дуймо | |
| 2 особа | дові́дуй | дові́дуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дові́дуватиму | дові́дуватимемо, дові́дуватимем |
| 2 особа | дові́дуватимеш | дові́дуватимете |
| 3 особа | дові́дуватиме | дові́дуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дові́дую | дові́дуємо, дові́дуєм |
| 2 особа | дові́дуєш | дові́дуєте |
| 3 особа | дові́дує | дові́дують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дові́дуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дові́дував | дові́дували |
| жін. р. | дові́дувала | |
| сер. р. | дові́дувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дові́дуваний | ||
| Безособова форма | ||
| дові́дувано | ||
| Дієприслівник | ||
| дові́дувавши | ||