довідник 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний дові́дник дові́дники
родовий дові́дника дові́дників
давальний дові́днику, дові́дникові дові́дникам
знахідний дові́дник дові́дники
орудний дові́дником дові́дниками
місцевий на/у дові́днику на/у дові́дниках
кличний дові́днику* дові́дники*

Словник синонімів

ДОВІ́ДНИК (книжка, що містить короткі відомості з певних питань), ПОСІ́БНИКрідше; ПРОСПЕ́КТ (рекламний); ПРЕЙСКУРА́НТ (цін). Командир відклав довідник навігатора, який знав напам’ять, але чомусь тримав при собі (В. Логвиненко); Підручник як науковий посібник має свою специфіку (з журналу); Сучасна науково-технічна інформація здебільшого легкодоступна. Дев’яносто п’ять процентів її можна знайти в спеціалізованих журналах і наукових працях, патентах, проспектах і буклетах (з журналу); Можна одними і тими ж літерами писати прейскурант у магазині і вірші Пушкіна (О. Довженко).

Словник фразеологізмів

ходя́чий дові́дник. Той, хто має різнобічні знання і може завжди відповісти на будь-яке питання. У нього була дивовижна пам’ять. Дільничний обліковець називав його “ходячим довідником” і не раз звертався до Сої, коли треба було уточнити якусь цифру чи день якоїсь події (Д. Ткач).