довити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | дови́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | дови́ймо | |
2 особа | дови́й | дови́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | дов’ю́ | дов’ємо́, дов’є́м |
2 особа | дов’є́ш | дов’єте́ |
3 особа | дов’є́ | дов’ю́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | дови́в | довили́ |
жін.р. | довила́ | |
сер.р. | довило́ | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
дови́вши |