довити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дови́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дови́ймо
2 особа дови́й дови́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дов’ю́ дов’ємо́, дов’є́м
2 особа дов’є́ш дов’єте́
3 особа дов’є́ дов’ю́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. дови́в довили́
жін.р. довила́
сер.р. довило́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дови́вши