довити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | дови́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дови́ймо | |
| 2 особа | дови́й | дови́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дов’ю́ | дов’ємо́, дов’є́м |
| 2 особа | дов’є́ш | дов’єте́ |
| 3 особа | дов’є́ | дов’ю́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дови́в | довили́ |
| жін.р. | довила́ | |
| сер.р. | довило́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дови́вши | ||