довизначити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | дови́значити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дови́значмо, дови́значімо | |
| 2 особа | дови́знач, дови́значи | дови́значте, дови́значіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дови́значу | дови́значимо, дови́значим |
| 2 особа | дови́значиш | дови́значите |
| 3 особа | дови́значить | дови́значать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дови́значив | дови́значили |
| жін.р. | дови́значила | |
| сер.р. | дови́значило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дови́значений | ||
| Безособова форма | ||
| дови́значено | ||
| Дієприслівник | ||
| дови́значивши | ||