довженний 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний довже́нний довже́нна довже́нне довже́нні
родовий довже́нного довже́нної довже́нного довже́нних
давальний довже́нному довже́нній довже́нному довже́нним
знахідний довже́нний, довже́нного довже́нну довже́нне довже́нні, довже́нних
орудний довже́нним довже́нною довже́нним довже́нними
місцевий на/у довже́нному, довже́ннім на/у довже́нній на/у довже́нному, довже́ннім на/у довже́нних

Словник синонімів

ВИСО́КИЙ (на зріст більший від звичайної, середньої людини), ВИСОЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВИСОЧЕ́ННИЙпідсил., ПРЕВИСО́КИЙпідсил., ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙпідсил., РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙ[РОСЛЯ́ВИЙ]розм.,ДО́ВГИЙрозм.,ДОВЖЕ́ЗНИЙпідсил. розм.,ДОВЖЕ́ННИЙпідсил. розм.,ДОВЖЕЛЕ́ЗНИЙпідсил. розм.;МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙпідсил. рідше (також кремезний); ДОВГОВ’Я́ЗИЙрозм.,ДОВГОТЕЛЕ́СИЙрозм. (високий, незграбний і худий). Висока та струнка молодиця вибігла їх провести (Панас Мирний); Він був височезний і широкоплечий (О. Донченко); Я підвів голову вгору й побачив над собою височенного генерала (Л. Смілянський); Та й справді це був молодець! Рослий, стрункий, кріпкий і на руку, і на ногу (Г. Хоткевич); У батька вдався [Артем] - рослявий і на лиці змужнів (А. Головко); Ніяк не могла уявити собі [Раїса], що той.. довгий семінарист носить тепер камилавку (М. Коцюбинський); В кімнату помалу всунулась довжелезна постать (С. Васильченко); Монументальна його [діда] постать.. ступає на веранду (С. Васильченко); Довгов’язий німецький офіцер, з сухим носом стояв уже за столом (П. Панч); Перед ним стояв уже не довготелесий і незграбний Андрійко, а змужнілий, міцний, з блискучими очима повстанець (П. Панч).
ДО́ВГИЙ (який має велику довжину), ДОВЖЕЛЕ́ЗНИЙпідсил. розм.,ДОВЖЕ́ННИЙпідсил. розм.,ДОВЖЕ́ЗНИЙпідсил. розм.,ПРЕДО́ВГИЙпідсил. розм.;ДОВГУВА́ТИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙрозм. (досить або надто довгий); ДОЗЕ́МНИЙрозм., ДОДІ́ЛЬНИЙрозм., ДО П’ЯТ[АЖ СА́МИХ П’ЯТ]розм., ПО П’Я́ТИ[АЖ СА́МІ П’Я́ТИ]розм. (перев. про одяг - до самої землі). Десять довгих-предовгих скирт пшениці стояло вподовж току (І. Нечуй-Левицький); Колодязь був глибоченний, з довжелезним журавлем (Л. Дмитерко); Свити в мене катма!.. вибиратиму довженну та широку... (Г. Квітка-Основ’яненко); Він прискочив хижим бісом І сягнув довжезним списом (І. Франко); Галіфе, правда, трохи довгуваті. Але то не біда. Можна підкоротити (Григорій Тютюнник); Тонкі уста, довгенький носик і лагідні сірі очі мали наче журливий вигляд (Олена Пчілка); Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка (А. Свидницький); Чого нема в мене в скрині? Шість сорочок додільних материних, тонких, наче золотом вигаптуваних, та дванадцять розхожих (Ганна Барвінок); У дворі просувається якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п’ят свитині (Г. Хоткевич).