довертітися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | доверті́тися, доверті́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | доверті́мося, доверті́мось, доверті́мся | |
| 2 особа | доверти́ся, доверти́сь | доверті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | доверчу́ся, доверчу́сь | довертимо́ся, довертимо́сь, доверти́мся |
| 2 особа | доверти́шся | довертите́ся, довертите́сь |
| 3 особа | доверти́ться | довертя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | доверті́вся, доверті́всь | доверті́лися, доверті́лись |
| жін.р. | доверті́лася, доверті́лась | |
| сер.р. | доверті́лося, доверті́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| доверті́вшись | ||