довертіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив доверті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   доверті́мо, доверті́м
2 особа доверти́ доверті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа доверчу́ довертимо́, доверти́м
2 особа доверти́ш довертите́
3 особа доверти́ть довертя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. доверті́в доверті́ли
жін.р. доверті́ла
сер.р. доверті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
доверті́вши