доведений 1 значень

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дове́дений дове́дена дове́дене дове́дені
родовий дове́деного дове́деної дове́деного дове́дених
давальний дове́деному дове́деній дове́деному дове́деним
знахідний дове́дений, дове́деного дове́дену дове́дене дове́дені, дове́дених
орудний дове́деним дове́деною дове́деним дове́деними
місцевий на/у дове́деному, дове́денім на/у дове́деній на/у дове́деному, дове́денім на/у дове́дених

Словник синонімів

БЕЗСУМНІ́ВНИЙ (який не потребує доказів у своїй істинності, не викликає сумнівів щодо себе), БЕЗУМО́ВНИЙ, ВИ́ДИ́МИЙ, ОЧЕВИ́ДНИЙ, ПРЯМИ́Й, Я́ВНИЙ, Я́СНИ́Й (звичайно в складі присудка); САМООЧЕВИ́ДНИЙкнижн. (очевидний без додаткового розгляду, обґрунтування); ДОВЕ́ДЕНИЙ (який спирається на докази). Крізь безсумнівне вдоволення проколюється з глибини його нутра якась голочка іронії (С. Тудор); Безумовні досягнення; Носила Єлена й покладки, й солонину, й бринзу, але видимих наслідків ворожіння не давало (Г. Хоткевич); Юнаки з очевидною ерудицією.. виявлялися безпорадними і немічними, коли режисерська паличка переходила до їхніх рук (О. Довженко); Пряма користь; Інструктор по [з] праціспозирає збоку на хлопця з явним задоволенням (О. Гончар); Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу (М. Коцюбинський); Самоочевидна закономірність; Броник знову з тією самою істинно материнською терпеливістю пояснює Сташці, що прочитане - це доведені факти (І. Вільде). - Пор. безпере́чний, 1. безумо́вний.

Словник антонімів

ДОВОДИТИ СПРОСТОВУВАТИ
Підтверджувати фактами, доказами істинність, правильність чого-н., доказувати, аргументувати. Доводити помилковість чого-н., заперечувати, відхиляти.
Доводити ~  спростовувати свої, чиї-н. аргументи, висновки, відкриття, гіпотези, докази, думки, показання, результати робіт, тем, ухвал; свою, чию-н. відданість, невинність, провину, правдивість, неправдивість чиїх-н. документів, дослідів, заходів, заяв, звинувачень, напрямів, показників, поправок, припущень, проблем, пунктів; безапеляційно, без труднощів, випадково, впевнено, глибоко, енергійно, раптово, рішуче, спокійно, швидко. Пробувати, старатися, хотіти доводити ~  спростовувати що-н. Доводити групі, колективові, товаришам ~  спростовувати перед групою, перед колективом, перед товаришами.
Доводити можна наявність справедливого і несправедливого, але останнє завжди можна спростувати (З газет).
Доведення ~спростування, доведений ~спростований, аргументувати ~заперечувати Пор. ще: СТВЕРДЖУВАТИ ~ ЗАПЕРЕЧУВАТИ

Словник фразеологізмів

не дово́дити / не довести́ до добра́ кого і без додатка. 1. Бути, ставати причиною чиїх-небудь невдач, неприємностей. Баловство [пустощі] ніколи до добра не доводить (Укр.. присл..); [Хуса:] Сабіно! Гей, не будь така лукава! Не доведе тебе се до добра (Леся Українка); Супрун повчає: — Пропадеш, хлопче, як потягнешся за совістю свого тата. Не доведе він тебе до добра. Маму, маму свою слухай (М. Стельмах).

2. Не впорядковувати щось, не завершувати чого-небудь. не дове́дений до добра́. Колгосп .. у великім боргу перед колгоспниками. Що вродило, і те до добра не доведене (М. Рудь).