довгочасний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | довгоча́сний | довгоча́сна | довгоча́сне | довгоча́сні |
| родовий | довгоча́сного | довгоча́сної | довгоча́сного | довгоча́сних |
| давальний | довгоча́сному | довгоча́сній | довгоча́сному | довгоча́сним |
| знахідний | довгоча́сний, довгоча́сного | довгоча́сну | довгоча́сне | довгоча́сні, довгоча́сних |
| орудний | довгоча́сним | довгоча́сною | довгоча́сним | довгоча́сними |
| місцевий | на/у довгоча́сному, довгоча́снім | на/у довгоча́сній | на/у довгоча́сному, довгоча́снім | на/у довгоча́сних |
Словник синонімів
Словник антонімів
| ДОВГИЙ | КОРОТКИЙ |
| Який має велику довжину, предовгий, (про час) тривалий, довгочасний. | Який має невелику довжину, недовгий, куций, (про час) короткочасний. |
| Довгий, а, е ~ короткий, а, е алея, боротьба, будинок, вечір, відстань, вікно, година, двір, день, дистанція, доповідь, дорога, дошка, зал, збори, кімната, коридор, коса, листок, нитка, обговорення, острів, парк, паркан, передбачування, поле, полиця, поліно, рік, розправа, рукав, стіл, стіна, сукно, урок, хвіст, час, шнурок. Довгі ~ короткі збори, коси, ночі, штани. Винятково, досить, небувало, незвичайно, особливо довгий ~ короткий. | |
| Довга пісня - те, що займає великий проміжок часу, чого не можна швидко зробити, виконати, розповісти ~ Справа коротка - справа, що вирішується швидко. | |
| З панами не міряйся чубами, бо як довгий, то підстрижуть, як короткий, то витягнуть. Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що короткий (Народні прислів’я). У голуба... шийка горда, не довга й не коротка, спина ввігнута, хвіст трубою (В. Винниченко). | |
| Довжина ~короткість, довгенький ~коротенький, довго ~коротко, довгочасний ~короткочасний, тривалий ~короткочасний // недовгий, тривалість ~короткочасність | |