довгорічний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний довгорі́чний довгорі́чна довгорі́чне довгорі́чні
родовий довгорі́чного довгорі́чної довгорі́чного довгорі́чних
давальний довгорі́чному довгорі́чній довгорі́чному довгорі́чним
знахідний довгорі́чний довгорі́чну довгорі́чне довгорі́чні
орудний довгорі́чним довгорі́чною довгорі́чним довгорі́чними
місцевий на/у довгорі́чному, довгорі́чнім на/у довгорі́чній на/у довгорі́чному, довгорі́чнім на/у довгорі́чних

Словник синонімів

БАГАТОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОРІ́ЧНИЙ. А вони посідали тоді на канапі, закурили і жадібно кинулись один до одного з розпитами: давні близькі друзі після багаторічної розлуки (А. Головко); Довголітня самотність виробила в Клавди звичку розмовляти сама з собою (Ірина Вільде); [Батуллі] склав собі уяву, що прокурор заздрить і його одягові, і знанням мов, і довгорічному перебуванню в закордонній школі (І. Ле).