-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив довба́тися, довба́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   довба́ймося, довба́ймось
2 особа довба́йся, довба́йсь довба́йтеся, довба́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа довба́тимуся, довба́тимусь довба́тимемося, довба́тимемось, довба́тимемся
2 особа довба́тимешся довба́тиметеся, довба́тиметесь
3 особа довба́тиметься довба́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа довба́юся, довба́юсь довба́ємося, довба́ємось, довба́ємся
2 особа довба́єшся довба́єтеся, довба́єтесь
3 особа довба́ється довба́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
довба́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. довба́вся, довба́всь довба́лися, довба́лись
жін. р. довба́лася, довба́лась
сер. р. довба́лося, довба́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
довба́вшись

Словник синонімів

ВОЗИ́ТИСЯрозм. (займатися чимсь клопітним, що вимагає багато часу), ВОВТУ́ЗИТИСЯрозм.,ДОВБА́ТИСЯ, ДОВБТИ́СЯрозм.,КОПА́ТИСЯрозм.,ДЛУ́БАТИСЯрозм.,ПО́РПАТИСЯрозм.,ПО́РПЛИТИСЯрозм.,ПО́РПЛЯТИСЯрозм.,МОРО́ЧИТИСЯрозм.,ВОЛОВО́ДИТИСЯрозм.,ВАЛА́НДАТИСЯрозм.,ЯЛО́ЗИТИСЯрозм., ШПО́РТАТИСЯрозм.,ШУПО́РТАТИСЯдіал.,МУСУВА́ТИСЯдіал. (повільно). Заклопотана та серйозна, вона возилася коло чогось у сторожці-кухні (С. Васильченко); Командир.. вовтузився з кількома бійцями в кутку біля недавно одержаних автоматів (О. Гончар); Христя довбається над мережкою (Панас Мирний); Зіпсувався мотор. Шофер длубався в ньому аж до вечора (Ю. Мокрієв); В кінці вулиці, на тротуарі, порпався біля мотоцикла незнайомий юнак (Я. Качура); Побачив Барабаш, що тракторист біля трактора морочиться, підійшов, спитав, що трапилось (А. Головко); [Убийбатько:] Ти все ще з доповіддю.. воловодишся? (І. Микитенко); Чумарка на Якові була застебнута на гаплички, і хлоп’я довго мусувалося, поки одстебнуло її (П. Мирний). - Пор. 2. господарюва́ти, 1. по́ратися.
КОПИРСА́ТИСЯ (проникаючи всередину чого-небудь, перебирати, перевертати, перекладати, виймати, шукати щось), КОЛУПА́ТИСЯ, ПО́РПАТИСЯ, ПО́РПЛЯТИСЯ[ПО́РПЛИТИСЯ]розм., КОПА́ТИСЯрозм., РИ́ТИСЯрозм., ШПО́РТАТИрозм., ШПО́РТАТИСЯрозм., ДЛУ́БАТИСЯрозм., ДОВБА́ТИСЯ[ДОВБТИ́СЯ]розм., ШУПО́РТАТИСЯдіал., ШУ́РПАТИСЯдіал.Аня надто довго копирсалася в сумці (С. Голованівський); Моторист колупався в моторі (П. Загребельний); Він патиком порпається в купі приску і викидає на сніг дві картоплини (М. Стельмах); З дверей ліворуч обережно входив Яніна.. Копається в паперах, бере кілька аркушів, починає читати про себе (Л. Смілянський); Раз півень, риючись даремно у садку, Побачив ворох жита на току (Л. Глібов); Вона опустила погляд і, стиснувши вуста, шпортала, змішана, зонтиком у траві (О. Кобилянська); Пазюк довго шпортався за пазухою, поки не витяг звідти зім’яту брошурку (П. Колесник); Семенець стояв серед шляху один, длубався в своєму гаманці і щось бубонів сам до себе (С. Васильченко); На цей раз з старшим усі надзирателі ходять. Стукають у ґрати, довбуться в матрацах, сіпають хлопців, рубці мацають їм (А. Тесленко).
ШУКА́ТИ (намагатися знайти, виявити когось, щось, часто сховане, загублене тощо), ВІДШУ́КУВАТИ, РОЗШУ́КУВАТИ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПОШУ́КУВАТИ, НАШУ́КУВАТИрозм.,ШУКА́ТИСЯдіал.,СЬКА́ТИдіал.;ША́РИТИрозм. (перев. навпомацки); ШАРУДІ́ТИрозм. (навпомацки, спричиняючи слабкий шелест); НИ́ШПОРИТИ, ША́СТАТИрозм.,ШНИ́ПОРИТИдіал.,ШПА́ТИдіал. (у різних місцях); ДОВБА́ТИСЯ[ДОВБТИ́СЯ]розм.,ШПО́РТАТИСЯ[ШУПО́РТАТИСЯ]розм.,ШПИРА́ТИдіал. (перебираючи, ворушачи); ПІДШУ́КУВАТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ПРИШУ́КУВАТИрозм.,ДОШУ́КУВАТИрозм. (когось або щось потрібне, придатне). - Док.: відшука́ти, розшука́ти, дошука́тися, нашука́ти, ви́ськати, ви́нишпорити, підшука́ти, ви́шукати, пришука́ти, дошука́ти. Нема Насті до ночі; нема уночі; не прийшла і вдень. Посилала пані шукати. Шукали ми, не знайшли (Марко Вовчок); Кілька разів виділось їй, як їде вона в незнайоме місто, відшукує за адресою будинок (Ю. Мушкетик); - А мати вже тебе по всьому селі розшукувала, - нахилився я до Софрона (М. Стельмах); Після останньої війни він таки попогрів тут чуба, чистячи колодязь, дошукуючись замуленого джерельця, аж поки дошукався (О. Гончар); Пошукуючи копачів, він заходив до бараків, навідувався до приймальної контори будівництва (Г. Коцюба); Дехто з офіцерів нашукував біля клубу свою знайому (А. Хорунжий); Довго шукались за сим добром (А. Свидницький); Нема хури, не вернулися воли, і запорожця, хто зна, де його ськати (Г. Квітка-Основ’яненко); Шарила [Марія] сірників на карнизі, а ніяк не знайде, - де вона заділа їх? (А. Головко); Пішли ми по других хатах. Розглядали шафу з усяким збіжжям, шаруділи й поза шафою, обдивлялись всі куточки (Панас Мирний); - Це певно Кривоніс нишпорить по садку та потаєнці оглядає, кудою б можна крадькома найбезпечніше пройти в замок (І. Нечуй-Левицький); Так і зирите по чужих городах, так і шастаєте (М. Чабанівський); Не йдуть до хати, а стали коло одного вугла, шпортають, штуркають, шнипорять... (І. Франко); Шукають Сови, шпають по лісі (І. Франко); Стукають [надзирателі] у ґрати, довбуться в матрацах, сіпають хлопців (А. Тесленко); Щось пригадав [Панас], швидко зіскакує з полу, біжить за стіл і починає шпортатись по книжках (С. Васильченко); Довго не висидить [вітер].. Шукає. Нишпорить, шпирає (Г. Хоткевич); Відповідальні за організацію баз.. підшукували місця для влаштування складів (М. Шеремет); Глянула Килина в синє небо, - в ясній голубизні непорушно застиг шуліка, вишукуючи собі здобич далеко на землі (Є. Гуцало); - Коли я вам не вгоджу, то глядіть собі кращої наймички (М. Коцюбинський).