-1-
іменник чоловічого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний дова́жок дова́жки
родовий дова́жка дова́жків
давальний дова́жку, дова́жкові дова́жкам
знахідний дова́жок дова́жки
орудний дова́жком дова́жками
місцевий на/у дова́жку, дова́жкові на/у дова́жках
кличний дова́жку* дова́жки*

Словник синонімів

ДОДА́ТОК (те, що додається до чого-небудь, доповнює щось), ДОПО́ВНЕННЯ, ДОВЕ́РШЕННЯ, ПРИДА́ТОК, ДОДА́ЧАрозм., ПРИДА́ЧАрозм., ПРИВІ́СОКрозм., ГАКрозм., ПРИЧИ́НОКзах.; ДОВА́ЖОКрозм. (перев. про щось зайве, непотрібне). Руда, агломерат, кокс, доменні додатки - все це безперервним потоком пливло по широкому скісному тунелю (П. Загребельний); Питання одне на порядку денному, Доповнень і змін не вніс ніхто (М. Шеремет); На довершення всього, як грім серед ясного неба, виявилось, що Неля задумала постригтися в монашки (Ірина Вільде); Людина не повинна стати придатком до машини (з журналу); - Мама його [коня] за Січкаревих півдесятини виміняли.. ще й додачу взяли, меду (М. Стельмах); - Дасть мені батько сороківку грошей, а дядина велику паляницю, ще й ковбасу на придачу... (Панас Мирний); Може й цей невеличкий причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим (М. Коцюбинський); Буває гак непомітний - якийсь невеличкий доважок, а буває, що далеко про нього чутка йде (з газети).