ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙрідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ГІГА́НТСЬКИЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,МОГУ́ТНІЙпідсил.,ПОТУ́ЖНИЙпідсил.,ВАЖКИ́Й, ПРЕВЕЛИ́КИЙ розм. підсил.,ВЕЛИЧЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРО́ВИЙрозм.,ЗДОРОВЕ́ЗНИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ЦЬКИЙрозм. підсил.,ПОРЯ́ДНИЙрозм.,ОТАКИ́Йрозм.,ОТАКЕ́ННИЙрозм. підсил.; КАПІТА́ЛЬНИЙпідсил.,МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙпідсил. (про будову, споруду); МАСИ́ВНИЙ (який має значну масу); ГРОМІЗДКИ́Й (який займає багато місця - про предмет); ОБ’Є́МНИЙ, ОБ’Є́МИСТИЙ (значний, об’ємом - про твір, дерево тощо); РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙрозм.; (високий на зріст); ДОРІ́ДНИЙ, ДОБІ́РНИЙ, Я́ДЕ́РНИЙ, БУ́ЙНИЙ (про фрукти, овочі, зерно); ВЕЛИЧЕ́НЬКИЙ, ЧИМАЛЕ́НЬКИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙрозм. (який трохи перевищує звичайний розмір). Шлях вився до великої мурованої брами (І. Нечуй-Левицький); Вже один [короп] у торбі є! - Великий? - Та чималий! (М. Рильський); Гонить [вітер] хвилю немалу (А. Малишко); На обід посідали [опришки] за величезним, найбільшим каменем (Г. Хоткевич); Велетенський мурашник, майже в людину, був огороджений (Є. Гуцало); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті (О. Гончар); Декорація - якісь два колосальні вікна (В. Еллан); Вночі будова здавалася ще більш могутньою і грандіозною (Я. Баш); Згадувала [Тетяна Василівна], як пішов [Кулик] від неї. Лев’яча голова, потужне тіло, легка хода з підстрибом (П. Загребельний); Важкі електровози; В шапці віз лист з превеликою печаттю (Марко Вовчок); Дійшли ми до величенного каменя (О. Стороженко); Дві здорові собаки кинулися на них з-під комори (Панас Мирний); Хо вступає в здоровезну кам’яницю (М. Коцюбинський); Повикопували в землі здоровеннії печі (П. Куліш); Олесь.. вернувся з здоровецьким шматком паляниці (А. Кримський); Куховар.. поклав йому в казанок з юшкою порядний кусень вареного філе (переклад М. Лукаша); Як вона, невеличка молодиця, змогла вигодувати отакого Свирида (М. Стельмах); [Корній:] На Десну будемо ходити рибалити, там сомиотакенні водяться (П. Кочура); Перед його очима виростали капітальні будинки (І. Багмут); В Україні є чимало монументальних дубів, вирощених людиною (з журналу); Вони відчинили масивні дубові двері з блискучою ручкою (О. Донченко); Брянський запропонував ці прості сідла замість стандартних армійських в’юків, важких і громіздких (О. Гончар); Обидві антології відкриваються об’ємними статтями укладачів (з газети); Узяв я участь у повному виданні творів.. Осипа Федьковича й видав об’ємистий перший том [поезії] (І. Франко); Біля дверей та престолу держали варту рослі ратники (Ю. Опільський); На столі стояли.. сухарці, варення і повний піднос великих, дорідних та добірних червонобоких груш (І. Нечуй-Левицький); І ллється збіжжя золоте, ядерне, урожайне (Н. Забіла); Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Л. Глібов); Живемо ми в одній величенькій кімнаті (О. Ковінька); В руках Каргет тримав чималенький.. пакунок (Ю. Шовкопляс); Калюжа була таки, нівроку, нічогенька (Ю. Смолич).

ВИ́ШУКАНИЙ (про слова, фрази, стиль і т.ін. - який відзначається досконалістю), ДОБІ́РНИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ОБТО́ЧЕНИЙ, РАФІНО́ВАНИЙ, ОРНАМЕНТА́ЛЬНИЙ. На обличчі [Вільсона] - грайлива усмішка, на тонких устах - вишукана мова (П. Кочура); Адвокатські прийоми, добірні фрази.. полонили деяких слухачів (І. Ле); Ця соковита, барвиста, витончена мова, яка звучала тепер з вуст Михайла, здалась мені зовсім одмінною, сповненої краси (О. Досвітній); - Скажу промову великому князеві.. Треба добрати періоди довгенькі, закруглені, обточені (І. Нечуй-Левицький); Рафінований стиль; Слово у [творах] Бальзака є комунікативним і орнаментальним (з журналу). - Пор. 1. пишномо́вний.

ВИ́ШУКАНИЙ (який відповідає високим вимогам), ДОБІ́РНИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ТОНКИ́Й, ЕЛЕГА́НТНИЙ, РАФІНО́ВАНИЙ, ФЕШЕНЕ́БЕЛЬНИЙ. Частування було сите, але не вишукане (З. Тулуб); Ядзя післала [послала] кілька мистецьких і дорогих зразків своєї праці. Добірний смак і викінчення.. звертали загальну увагу (Н. Кобринська); Дуже хороший своєю глибиною, поетичністю і витонченою майстерністю його [С. Чуйкова] філософський пейзаж "Гімалаї" (О. Довженко); Я не збираюся давати характеристику всій творчості поета [М. Рильського] - ..тонкій і багатобарвній, але хочу відзначити її життєву стійкість (А. Малишко); При магнатському дворі набув він елегантних манер (З. Тулуб); Рафінована цивілізація: - Ти не розгубився серед отих реклам, Мод фешенебельних (Л. Забашта).

ВІДМІ́ННИЙ (який має дуже добру якість), ВИСО́КИЙ, ВИСОКОЯ́КІСНИЙ, ДОБІ́РНИЙ, Я́КІСНИЙрозм.Багато підприємств.. випускає відмінну продукцію (з журналу); Золото високої проби; Високоякісні марки сталі; На столі стояли печені на маслі бублики.. і повний підніс великих, дорідних та добірних червонобоких груш (І. Нечуй-Левицький); Високопродуктивна, ефективна і якісна робота - основа народного достатку (з журналу).

ДОБІ́РНИЙ (найкращий з-посеред інших; високої якості), ВИ́БРАНИЙ, ВІДІ́БРАНИЙ, ЕЛІ́ТНИЙперев. спец., ВІДБІ́РНИЙрозм., ВИБО́РНИЙ[ВИБІ́РНИЙ]заст.; НА ПІДБІ́Р[ЯК НА ПІДБІ́Р], ОДИН В ОДИ́Н (про кілька, кількох); Я́ДЕ́РНИЙ, ЯДРЕНИ́СТИЙ (перев. про зерно, насіння). У мене всього тільки три сотні добірних козаків, а решту беру для кількості (І. Ле); Добірне слово... О, як не просто виплекати його у голові і висипати золотими зернами на папері! (А. Крижанівський); Жито - на зріст людини, густе, добірне (А. Шиян); Передо мною тритомник вибраних творів Чехова в українських перекладах (М. Рильський); Відібрані сорти [бавовнику] ми висіваємо в цім році в масових масштабах уперше (І. Ле); Елітне насіння; Безконечними валками рухались сюди зі степових економій рипучі чумацькі мажари, навантажені відбірним експортним зерном (О. Гончар); - Моє пиво з пахощами... І пахощі в мене не абиякі, а з виборних найвиборніші... (Марко Вовчок); Збуджені просолені матроси, На підбір - красиві, молоді (М. Гірник); [Гудимуха:] Подивіться, яких я вам карасиків наловив: один в один! Як золото! (Я. Мамонтов); Колоска з ядерним зерном шукай у верхній частині снопа (С. Чорнобривець).

НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо - який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов’язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму), ЦИНІ́ЧНИЙ, БЕЗСОРО́МНИЙ, БЕЗСТИ́ДНИЙрозм. рідше,БЕЗЛИ́ЧНИЙдіал., РОЗПУ́СНИЙпідсил. (який виражає безсоромність, розпусність); НЕПОДО́БНИЙ, СОРОМІ́ЦЬКИЙ, СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Йрозм.,СТИДНИ́Йрозм., СТРАМНИ́Йрозм., СРАМО́ТНИЙзаст. (про слова, вислови, жест, думки і т. ін.); БРУДНИ́Й, МАСНИ́Йрозм., СКОРО́МНИЙрозм., СЛА́СНИ́Йрозм., ГИДКИ́Йпідсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙпідсил. розм. (про слова, мову, їх зміст); НЕЦЕНЗУ́РНИЙ, ПОГА́НИЙ, БРИДКИ́Йпідсил.,НЕПУТЯ́ЩИЙрозм.,ПАПЛЮ́ЖНИЙпідсил. розм. (про слова, лайку, анекдот - непристойний і брутальний); ГРУ́БИЙ, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДОБІ́РНИЙрозм., БАЗА́РНИЙрозм. (про лайливі вислови - непристойний і вульгарний); ПОРНОГРАФІ́ЧНИЙ (про малюнок, літературу, фільм); КРУТИ́Йрозм., СОЛО́НИЙрозм., ПРИПЕ́РЧЕНИЙрозм. (про жарт, дотеп, анекдот і т. ін. - виразний, дотепний, але грубий і непристойний). Бронко дивився з виразом такої огиди, з яким дивляться на непристойні речі (Ірина Вільде); Цинічний жест; Цинічна поза; - Коли б вікна та сякі-такі двері в хаті навісити ..і картинки по стінах з жінками, які збираються купатися... - ..Посміхається Марія: видумає чоловік таке дурне про безстидні картини, що тішать панське око (М. Стельмах); На панщині співала [Ганна] розпусні пісні, сміялася (І. Франко); Досадно дівчині, що до неї приступає шайтан і нашіптує неподобні думки (М. Коцюбинський); Знов залунала сороміцька лайка, ляпаси (З. Тулуб); Хату вимазано дьогтем: паничів срамотно так понамальовано і соромітні слова (А. Головко); Гармидер, галас, гам у гаї, Срамотні співи (Т. Шевченко); Солдати весело перекликалися між собою словами, в яких, навіть не знаючи мови, дівчата чудово розуміли брудні, сласні натяки на їх адресу (І. Ле); На масні Семенові репліки Катька відповідала таким гучним, задоволеним реготом, що сторонні оглядались на неї (Л. Смілянський); І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів - все змішалось у галас безладний та дикий (М. Старицький); Слухаючи те гидке оповідання, Сусанна Уласівна ледве дихала од гніву (І. Нечуй-Левицький); Батюшка нахиляється до Василенка і тихо, щоб ніхто не почув, обзиває його паскудним словом (М. Стельмах); Ми сидимо, палимо цигарки, розповідаємо нецензурні анекдоти, а потім, багатозначно перезирнувшись, на всі груди регочемо (П. Колесник); Навздогін Гнату летить якась погана лайка (М. Стельмах); На раду прибули одні пани, селяни не поїхали. Одні, як Лиза, щоб не чути такої бридкої лайки та ганьби (Панас Мирний); Груня сповнилася образами - її, молоду, заміжню жінку, облаяти непутящими словами!.. (К. Гордієнко); Він закінчив [розмову] брутальною лайкою (Л. Смілянський); На голову Василя сиплеться добірна лайка (Я. Галан); Базарна лайка; Серед грізних вигуків та нахвалок на козаків почулися раптом веселі жарти та круті дотепи (А. Головко); Можнаповторювати його [ім’я] безліч раз думкою, пошепки і вголос, тільки б ніхто не почув, бо одразу ж почнуться двозначні розмови, розпитування, солоні жарти (Л. Первомайський). - Пор. 2. безсоро́мний, 1. нескро́мний, хти́вий.