добудуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | добудува́тися, добудува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | добуду́ймося, добуду́ймось | |
| 2 особа | добуду́йся, добуду́йсь | добуду́йтеся, добуду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | добуду́юся, добуду́юсь | добуду́ємося, добуду́ємось, добуду́ємся |
| 2 особа | добуду́єшся | добуду́єтеся, добуду́єтесь |
| 3 особа | добуду́ється | добуду́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | добудува́вся, добудува́всь | добудува́лися, добудува́лись |
| жін.р. | добудува́лася, добудува́лась | |
| сер.р. | добудува́лося, добудува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| добудува́вшись | ||