добудувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | добудува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | добуду́ймо | |
| 2 особа | добуду́й | добуду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | добуду́ю | добуду́ємо, добуду́єм |
| 2 особа | добуду́єш | добуду́єте |
| 3 особа | добуду́є | добуду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | добудува́в | добудува́ли |
| жін.р. | добудува́ла | |
| сер.р. | добудува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| добудо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| добудо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| добудува́вши | ||