-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив добуди́тися, добуди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   добуді́мося, добуді́мось, добуді́мся
2 особа добуди́ся, добуди́сь добуді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа добуджу́ся, добуджу́сь добу́димося, добу́димось, добу́димся
2 особа добу́дишся добу́дитеся, добу́дитесь
3 особа добу́диться добу́дяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. добуди́вся, добуди́всь добуди́лися, добуди́лись
жін.р. добуди́лася, добуди́лась
сер.р. добуди́лося, добуди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
добуди́вшись

Словник синонімів

РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ[ПІДІЙНЯ́ТИ], РОЗБУ́РКАТИрозм.,ПРОБУ́РКАТИрозм., ПРОКИ́НУТИрозм.;ДОБУДИ́ТИСЯрозм. (після певних зусиль); РОЗШТОВХА́ТИрозм.,РОЗТЕРМО́СИТИрозм.,РОЗТО́РСАТИрозм. (смикаючи, штовхаючи). - Недок.: буди́ти, розбу́джувати, розбуджа́тирідкопробу́джувати, пробуджа́ти, підніма́ти[підійма́ти], розбу́ркувати, пробу́ркувати, прокида́ти, розшто́вхувати, термо́сити. Почали півні співати - розбудили. Устала я (Панас Мирний); Мати пробудила його, коли жінка вийшла доїти корову (М. Томчаній); До схід сонця підняв Гаркуша людей на сінокіс (О. Гончар); - Розбуркай дівчат і Охріма.. Тікати треба, - наказувала пані Баличина (З. Тулуб); З того німого забуття, з того очевидячного сну пробуркав його .. регіт і біганина дівчат (Панас Мирний); Цілу ніч прокидало Христю материне тяжке зітхання (Панас Мирний); Господарка мало не повибивала шибок, доки докликалася та добудилася свого чоловіка (Л. Яновська); - Нечипоре, вставай коней напувати, - розштовхував конюх свого сусіда (Григорій Тютюнник); - Вставай, вставай, літ проспиш, - розтермосив він свого друга (В. Собко).