добувати 1

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив добува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   добува́ймо
2 особа добува́й добува́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа добува́тиму добува́тимемо, добува́тимем
2 особа добува́тимеш добува́тимете
3 особа добува́тиме добува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа добува́ю добува́ємо, добува́єм
2 особа добува́єш добува́єте
3 особа добува́є добува́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
добува́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. добува́в добува́ли
жін. р. добува́ла
сер. р. добува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
добува́вши

Словник синонімів

ВИЙМА́ТИ (брати що-небудь із середини чогось), ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ДОБУВА́ТИ, ВИДОБУВА́ТИ, ТЯГА́ТИрідше,ЗДОБУВА́ТИрідко; ВИШКРЯ́БУВАТИ, ВИШКРІБА́ТИ, ВИСКРІБА́ТИ (шкребучи); ВИШПО́РТУВАТИ (шпортаючи) розм.;ВИХО́ПЛЮВАТИ, ВИХВА́ЧУВАТИ (рвучко). - Док.: ви́йняти, ви́тягти, ви́тягнути, добу́ти, ви́добути, здобу́ти, ви́шкрябати, ви́шкребти, ви́шпортати, ви́хопити, ви́хватити. Молодиця розв’язала клунок і почала виймати дідову поживу (Панас Мирний); Тарас Григорович влаштовувався в густих кущах, витягав з-за халяви крихітну записну книжечку і писав вірші рідною українською мовою (З. Тулуб); Он рибалки витягують бредень із срібною рибою (М. Стельмах); Осколок, гострий і маленький, як овід, впився у тіло. Денис Блаженко бере його пальцями. - Тягни! - командує Хома (О. Гончар); Дядько.. почав поважно длубатись у кисетині, добуваючи звідти тютюн (Б. Грінченко); З лиховісною повільністю [Джурило] став видобувати з чорних піхов меча (П. Загребельний); Подлубавшись у кишені, він здобув ще одного папірця (Ю. Збанацький); Треба тільки вишкребти нігтем із стрючка зернятка і знову стулити обидві половинки. От вам і пищик! (О. Донченко); Він своїм закованим костуром почав шпортати землю, відважив одну дернину, другу, вишпортав трохи глини, люди зирнули і ахнули (Іван Франко); Старі, присунувшись близенько до нього [горщика], руками вихоплювали гарячу бараболю (М. Коцюбинський); Комісар вихватив наган (Ю. Яновський). - Пор. 1. дістава́ти.
ДІСТА́ТИщо, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ[ВЗЯ́ТИ]рідше,ДОБУ́ТИСЯчого, розм., ЗАПОПА́СТИрозм., ДОСТА́ТИрозм., ПРИХОПИ́ТИрозм., ПРИХВАТИ́ТИрозм.;ВИ́ШКРЯБАТИрозм., ДОП’ЯСТИ́чого, розм., ДОПНУ́ТИчого, розм., ДОСКО́ЧИТИчого, розм., ПРИЗАПА́СИТИрозм., ПРИЗАПАСТИ́розм., ПЕРЕХОПИ́ТИщо, чого, розм., ОРГАНІЗУВА́ТИрозм., жарт., РОЗСТАРА́ТИСЯчого, на що, розм., УСТАРА́ТИдіал.,ПОСТАРА́ТИдіал.,ЗДОБУ́ТИСЯчого, на що, діал.;ВИ́ДЕРТИрозм., ВИ́ДРАТИрозм. (силою або з труднощами); ВИ́РВАТИрозм. (силою); ВИ́КЛОПОТАТИ (шляхом клопотання); РОЗЖИ́ТИСЯ, РОЗГОРЮВА́ТИСЯ, РОЗГОРЮВА́ТИ, РОЗГО́РИТИ (на що, розм. - перев. шляхом позички, купівлі). - Недок.: дістава́ти, добува́ти, здобува́ти, роздобува́ти, бра́ти, добува́тися, запопада́ти, достава́ти, прихо́плювати, прихва́чувати, вишкря́бувати, перехо́плювати, організо́вувати, стара́тися, стара́ти, здобува́тися, видира́ти, вирива́ти, розжива́тися. Треба негайно когось відрядити до міста.Хай за всяку ціну дістане нафти (О. Донченко); Йому здавалося, що він усе переможе й перебуде, усе візьме і всього добуде, чого тільки його душа забажає! (І. Нечуй-Левицький); В Черкаси їздив [Матвій], в Київ наїжджав, І де гвинтом іржавим розживався, А де старе магнето здобував (Л. Первомайський); "Треба трути роздобути, Треба йти шукати Стару відьму!" Найшла [мати] відьму, І трути достала (Т. Шевченко); - Так грошей-бо нема, не добувся; хіба ти мені даси (Г. Квітка-Основ’яненко); - Не барись, бо я дожидатиму, а мені пильно... ще маємо того солоду запопасти (Марко Вовчок); В кишені він намацує м’яку шовкову хустку. Десь він прихопив її з-поміж розкопаних Хомою трофеїв (О. Гончар); Арсентій прихватив мішечок буряків (К. Гордієнко); У Полтаві він одвоював завідувачку колектора.. З інших районів вишкрябав кількох викладачів загальноосвітніх дисциплін (І. Микитенко); Прокопчук.. розшморгнув кисет із свинячого міхура. - Де такого доп’яв? - засміявся боєць (Григорій Тютюнник); - Послухать діда, то зразу щасливим будеш!.. Тільки горе, що дід самі досі тільки сторожа при окономії доскочили (В. Винниченко); - Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тільки притулю,дак ік нечистому й порозпадаються (П. Куліш); Мати.. часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку (С. Добровольський); Віктор.. організував кілька казанів каші і дві великих пачки тютюну (П. Автомонов); - Де ж він розстарався на таке добро? - А він може розстаратися; дуже роздобутливий у мене дядечко (М. Стельмах); - Відки ж я тобі, добрий чоловіче, гроші дам? Таже з коліна не вилуплю.. Устараю, то дам (Лесь Мартович); Нема кому дровець постарати (Марко Черемшина); Купив [Степан] плуг, борону, нарешті здобувся на пару сильних коней (А. Крушельницький); Або дай, або видеру (прислів’я); - Славна дівчина, - похвалив батько. - Але чи дасть за нею придане Варчук?.. - Як не дасть, вирвати треба. - Ну, виривай, вчися на такому ділі (М. Стельмах); - На найближчому пункті виклопочу тобі переселенський квиток (Л. Смілянський); Аква.. з’їздив на два дні в Умань до брата, переобмундирувався, розжився на копійку (В. Дрозд); Як-небудь розгорюємось на скотинку (Панас Мирний); Десь би собі розгорив шматочок дерева (Словник Б. Грінченка).
ДОБУВА́ТИ (діставати з надр землі, з морських глибин), ВИДОБУВА́ТИ, ВИЙМА́ТИрідше. - Док.: добу́ти, ви́добути, ви́йняти. Я руку подаю через моря і гори Усім, хто камінь б’є, хто землю ревно оре, Хто вугіль добува і зеленить поля (М. Рильський); Два роки пробув на каторжній копальні Ригор, вугілля видобував (О. Донченко); Із надр золото виймають [каторжники], щоб пельку забити неситому (Т. Шевченко).
ЗДОБУВА́ТИ (наполегливою працею, власними зусиллями досягати чого-небудь), ДОБУВА́ТИ, ВИБО́РЮВАТИ, ДОСЯГА́ТИ, ДОБИВА́ТИСЯ, ОСЯГА́ТИ, СЯГА́ТИ, ЗАВОЙО́ВУВАТИ, ЗАСЯГА́ТИрозм.,ДОБУВА́ТИСЯрозм.;ПРИДБАВА́ТИ (перев. силу, славу, популярність). - Док.: здобу́ти, добу́ти, ви́бороти, досягти́, досягну́ти, доби́тися, осягну́ти, осягти́, завоюва́ти, засягти́, засягну́ти, добу́тися, доско́читирозм.придба́ти. Цей маєточок старий Мартович здобув своєю солідною працею без нічиєї кривди (В. Стефаник); Коли Лукія закінчила школу, вчителі теж радили їй добувати вищу освіту (П. Панч); [Річард:] Я досяг, чого хотів (Леся Українка); Самійло Овсійович знає, як завойовувати популярність серед хворих, пошану - серед молодих колег і.. старших товаришів (Ю. Шовкопляс); Через ту роботу він засягне свого щастя (Панас Мирний); Ростіть, цвітіть і добувайтесь долі, Аби не знать ні ґвалту, ні неволі (М. Старицький); Невмирущу славу придбав собі Шевченко не малюванням, а своїми віршами (Панас Мирний). - Пор. 1. добива́тися, 1. набу́ти.
ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити),НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИрозм.,РОЗКОПА́ТИрозм.,ВИ́КОПАТИрозм.,ВИ́НИШПОРИТИрозм.,ВИ́СКІПАТИрозм. (внаслідок тривалих і старанних пошуків); НАТРА́ПИТИ, НАДИ́БАТИ, НАГИ́БАТИдіал. (випадково); ПІДХОПИ́ТИрозм.,ПІДЧЕПИ́ТИрозм. (звичайно чоловік, хлопець жінку, дівчину для себе або жінка, дівчина чоловіка, хлопця). - Недок.: знахо́дити, нахо́дити, віднахо́дити, розшу́кувати, відшу́кувати, вишу́кувати, добува́ти, відко́пувати, розко́пувати, вико́пувати, натрапля́ти, нади́бувати, надиба́ти, підхо́плювати, підчі́плювати. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Василько вмів з одного погляду находити завіяну снігами стежину на гору (А. Турчинська); Я давній лист в планшеті віднайшов. Папір пожовк, рядки вже напівстерті (Л. Дмитерко); - Добре було б розшукати всіх його товаришів, поговорити з рідними й написати історію його життя (Є. Гуцало); Відшукавши потрібну книгу, Людмила спустилась на підлогу (А. Головко); Сардачину знайшов десь таку стару, що де вже він її й вишукав таку (Г. Хоткевич); - Між забутих фондів ти відкопав дорогий скарб - колекцію лірницьких плачів, жебрацьких причитань та голосінь над покійниками у записах на вощані валки ще едісонівського фонографа (І. Волошин); Це була фотокопія заяви, яку колись.. писав Ріхард Баум.. А проте, заява залишилася, і Ервін Майєр зумів розкопати її (В. Собко); Наум пригадує оповідання Бориса Андрійовича про лісового царя часів громадянської війни і дивується: "Де ви такого царя викопали?" (Т. Масенко); [Журейко:] Як вірний буде він народу, То зрештою натрапить вірну путь (І. Кочерга); Обійшов [Грицько] горище, надибав сушені груші, взяв скількоштук і почав гризти (С. Васильченко); - Де ж ви нагибали це сіно? - Там, де ти рибу ловиш (М. Стельмах); Пидоря, не дивлячись на її тридцять літ, підхопила собі двадцятилітнього молодця з міських міщан (Панас Мирний).
ОДЕ́РЖАТИ (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу і т. ін. - звання, посаду, нагороду, покарання і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, ЗАСЛУЖИ́ТИ, УДОСТОЇТИСЯ[ВДОСТОЇТИСЯ], ЗАРОБИ́ТИрозм. - Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, добува́ти, здобува́ти, удосто́юватися[вдосто́юватися], заробля́ти. Чоботи наваксував [Охрім], в нагрудний карманчик ланцюжок повісив і кожному зустрічному хвалився, що одержав у нагороду іменні золоті часи (Григорій Тютюнник); За свій дерев’яний стиль він отримав срібну почесну чарку (Леся Українка); Згідно з законом дістали [жінки] покарання (О. Гончар); Весело й тяжко згадувати нам тебе, старий наш діду Києве!.. Скільки-то князів, лицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави (П. Куліш); Софійські ворота Києва після 1240 року здобули назву Батиєвих (з газети); - Працював непогано і заслужив велику срібну медаль на виставці в Москві (В. Кучер); Удостоїтися премії ім. Т. Шевченка; За кілька день Біда відбуватиме кару. Заробив якусь кількість нарядів (М. Трублаїні); Після великої зими Вернувся і Максим безногий: В поході, каже, загубив. Та срібний хрестик заробив! (Т. Шевченко).
ОДЕ́РЖАТИ (навчаючись, досягти чогось - про освіту, професію, знання і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ЗДОБУ́ТИ, ДОБУ́ТИ, ДІСТА́ТИ. - Недок.: одержувати, отри́мувати, здобува́ти, добува́ти, дістава́ти. Одержати вищу освіту; П’ять місяців навчання минули, як тиждень. Дмитро отримав п’ятий розряд (П. Автомонов); Здобудеш освіту - побачиш більше світу (прислів’я); - Я добув науку, і діти в мене будуть її добувати (М. Стельмах).

Словник фразеологізмів

добува́ти / добу́ти [свої́м] горбо́м що. Наживати що-небудь тяжкою працею. — Так то ж які землі? — перебив мене Пищимуха.— Рангові, а не ті, що кожен своїм горбом добував! (Панас Мирний).

дістава́ти (добува́ти, видира́ти і т. ін.) / діста́ти (добу́ти, ви́дерти і т. ін.) з-під землі́. Робити що-небудь неймовірне; досягати чогось майже неможливого; здійснювати що-небудь будь-якими засобами. — А хто для тебе всякий матеріал з-під землі добував: книжки, газети, журнали? (С. Добровольський); Вже як товариш попросить об чім, то він [Кармель], здається, з-під землі дістане, а не одмовиться (Марко Вовчок); [Кирило:] Хіба такий [як Храпко] не одкопає [діла]? — Ого! З-під землі видере,— бідовий (Панас Мирний). під земле́ю ви́рве. — Заруба дістане [мотор]. То такий, що під землею вирве (В. Кучер).

добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) [собі́] ла́врів (ла́ври). Досягати успіхів, слави, визнання. — Я буду давати концерти на фортепіані .. Добудемо собі лаврів (І. Нечуй-Левицький); При недавніх виборах .. він .. здобув собі нові лаври (І. Франко).

добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) [собі́] ла́врів (ла́ври). Досягати успіхів, слави, визнання. — Я буду давати концерти на фортепіані .. Добудемо собі лаврів (І. Нечуй-Левицький); При недавніх виборах .. він .. здобув собі нові лаври (І. Франко).

добува́ти / добу́ти [свої́м] горбо́м що. Наживати що-небудь тяжкою працею. — Так то ж які землі? — перебив мене Пищимуха.— Рангові, а не ті, що кожен своїм горбом добував! (Панас Мирний).

добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) [собі́] ла́врів (ла́ври). Досягати успіхів, слави, визнання. — Я буду давати концерти на фортепіані .. Добудемо собі лаврів (І. Нечуй-Левицький); При недавніх виборах .. він .. здобув собі нові лаври (І. Франко).

добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) [собі́] ла́врів (ла́ври). Досягати успіхів, слави, визнання. — Я буду давати концерти на фортепіані .. Добудемо собі лаврів (І. Нечуй-Левицький); При недавніх виборах .. він .. здобув собі нові лаври (І. Франко).

добува́ти хліб [свій]. Заробляти собі на прожиття важкою працею. — Я все думаю, що хліб майбутнього — не пшениця, а горіх. Коли людство це зрозуміє, кінчиться прокляття Адама — “в поті лиця добувати хліб свій” (О. Довженко).

добува́ти хліб [свій]. Заробляти собі на прожиття важкою працею. — Я все думаю, що хліб майбутнього — не пшениця, а горіх. Коли людство це зрозуміє, кінчиться прокляття Адама — “в поті лиця добувати хліб свій” (О. Довженко).