добряницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний добря́ницький добря́ницька добря́ницьке добря́ницькі
родовий добря́ницького добря́ницької добря́ницького добря́ницьких
давальний добря́ницькому добря́ницькій добря́ницькому добря́ницьким
знахідний добря́ницький, добря́ницького добря́ницьку добря́ницьке добря́ницькі, добря́ницьких
орудний добря́ницьким добря́ницькою добря́ницьким добря́ницькими
місцевий на/у добря́ницькому, добря́ницькім на/у добря́ницькій на/у добря́ницькому, добря́ницькім на/у добря́ницьких