добрукувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив добрукува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   добруку́ймо
2 особа добруку́й добруку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа добруку́ю добруку́ємо, добруку́єм
2 особа добруку́єш добруку́єте
3 особа добруку́є добруку́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. добрукува́в добрукува́ли
жін.р. добрукува́ла
сер.р. добрукува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
добруко́ваний
Безособова форма
добруко́вано
Дієприслівник
добрукува́вши