-1-
іменник жіночого роду
[у множині вживається рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний доброчи́нність доброчи́нності
родовий доброчи́нності доброчи́нностей
давальний доброчи́нності доброчи́нностям
знахідний доброчи́нність доброчи́нності
орудний доброчи́нністю доброчи́нностями
місцевий на/у доброчи́нності на/у доброчи́нностях
кличний доброчи́нносте* доброчи́нності*

Словник синонімів

ДОБРОЧИ́ННІСТЬ (надання допомоги, перев. матеріальної, бідним людям, соціально не захищеним групам населення), ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ФІЛАНТРО́ПІЯ, ДОБРОДІЯ́ННЯрозм., БЛАГОДІ́ЙНІСТЬрозм., БЛАГОДІ́ЙНИЦТВОрозм.Знаючи, що пані дуже багата, він почав провадити їй про доброчинність і любов до ближнього (переклад М. Лукаша); Юзеф Крапивницький став Ільницьким війтом і найбагатшим паном, а його дружина - зразком добродійності (С. Чорнобривець); Тут міщанській філантропії нема місця (М. Хвильовий); Добродіяння для нього не такий собі "купецький" жест і не замолювання гріхів, а дуже природний вияв людяності (з газети); Не давай переваги справам людським Над Твоїм благодійництвом, Господи милостивий (І. Драч).