доброчинний 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний доброчи́нний доброчи́нна доброчи́нне доброчи́нні
родовий доброчи́нного доброчи́нної доброчи́нного доброчи́нних
давальний доброчи́нному доброчи́нній доброчи́нному доброчи́нним
знахідний доброчи́нний, доброчи́нного доброчи́нну доброчи́нне доброчи́нні, доброчи́нних
орудний доброчи́нним доброчи́нною доброчи́нним доброчи́нними
місцевий на/у доброчи́нному, доброчи́ннім на/у доброчи́нній на/у доброчи́нному, доброчи́ннім на/у доброчи́нних

Словник синонімів

КО́РИ́СНИЙ (який дає добрі наслідки, здатний приносити користь); НЕБЕЗКОРИ́СНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙрозм. (який дає певну користь); ДО́БРИЙ, ДОБРОДІ́ЙНИЙ, БЛАГОДІ́ЙНИЙ, ДОБРОЧИ́ННИЙ, БЛАГОТВО́РНИЙ (в основі якого лежить бажання добра комусь; який робить добрий вплив). Душа Ольги світлішала в дружбі, корисній праці (О. Копиленко); Якби його було вчити замолоду.., який би то вийшов пожиточний чоловік з нього! (М. Коцюбинський); Треба слухати доброї ради (М. Коцюбинський); Під благодійним сонячним промінням підводились прибиті дощем жита (Н. Рибак); Послухавсь товариш і ліг, і натруджене тіло і душу сон доброчинний в ту же саму хвилю міцно обняв (Дніпрова Чайка).