добротний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний добро́тний добро́тна добро́тне добро́тні
родовий добро́тного добро́тної добро́тного добро́тних
давальний добро́тному добро́тній добро́тному добро́тним
знахідний добро́тний добро́тну добро́тне добро́тні
орудний добро́тним добро́тною добро́тним добро́тними
місцевий на/у добро́тному, добро́тнім на/у добро́тній на/у добро́тному, добро́тнім на/у добро́тних

Словник синонімів

ДОБРО́ТНИЙ (зроблений добре, з високоякісного матеріалу), ТРИВКИ́Йрозм.; ДОБРОЯ́КІСНИЙ, ВИСОКОЯ́КІСНИЙ, Я́КІСНИЙрозм. (який цілком задовольняє певні вимоги). - На рами можна й сосну брати, а таку деревину тільки для шаф красивих, добротних... (А. Шиян); Люди кажуть: нема над мої ложки. І легкі, й зручні, й тривкі (І. Франко); Доброякісна упаковка; Високоякісні лаки; Руди набурив для печі і сірого вапняку, і якісну надвечір плавку зварив важку (М. Рудь).