добронравний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний добронра́вний добронра́вна добронра́вне добронра́вні
родовий добронра́вного добронра́вної добронра́вного добронра́вних
давальний добронра́вному добронра́вній добронра́вному добронра́вним
знахідний добронра́вний, добронра́вного добронра́вну добронра́вне добронра́вні, добронра́вних
орудний добронра́вним добронра́вною добронра́вним добронра́вними
місцевий на/у добронра́вному, добронра́внім на/у добронра́вній на/у добронра́вному, добронра́внім на/у добронра́вних