-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний добрози́чли́вий добрози́чли́ва добрози́чли́ве добрози́чли́ві
родовий добрози́чли́вого добрози́чли́вої добрози́чли́вого добрози́чли́вих
давальний добрози́чли́вому добрози́чли́вій добрози́чли́вому добрози́чли́вим
знахідний добрози́чли́вий, добрози́чли́вого добрози́чли́ву добрози́чли́ве добрози́чли́ві, добрози́чли́вих
орудний добрози́чли́вим добрози́чли́вою добрози́чли́вим добрози́чли́вими
місцевий на/у добрози́чли́вому, добрози́чли́вім на/у добрози́чли́вій на/у добрози́чли́вому, добрози́чли́вім на/у добрози́чли́вих

Словник синонімів

ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М’ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙрозм., ДОБРЯ́ЧИЙрозм., ПРЕДО́БРИЙпідсил. розм.,ДОБРОТЛИ́ВИЙзаст., БЛАГИ́Йзаст.; ЛАГІ́ДНИЙ, М’ЯКИ́Й, СЛА́ВНИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ, КРО́ТКИЙзаст. (у взаєминах з людьми, зовнішніх виявах); МИ́ЛОСТИ́ВИЙ, МИЛОСЕ́РДНИЙ, МИЛОСЕ́РДИЙрідше (часто щодо осіб нижчих рангом, залежних у чомусь, незаможних тощо); НЕЗЛИ́Й, НЕЗЛОБИ́ВИЙ, НЕЗЛОБЛИ́ВИЙ, НЕЗЛО́БНИЙ, НЕЗЛОСТИ́ВИЙ, БЕЗЗЛО́БНИЙ, БЛАГОДУ́ШНИЙ (який не робить людям зла і не схильний до цього; властивий такій людині). Тепліше стає на серці, коли бачиш, що ти не цілком одинокий на світі, що є добрі, сердечні люди (М. Коцюбинський); Добра, щаслива усмішка робить маму просто красунею (О. Гончар); Майже не спала [Євпраксія], забувала про їжу, вганяла в плач добросерду Вільтруд (П. Загребельний); [Перепелиця:] Що про вашу добрість, то вже всяке знає, що такої добросердної людини, як ви, не знайти (Олена Пчілка); Чоловік був добросердечний і смирний (Ю. Бедзик); Її голос пом’якшав, помолодів, таким душевним став (В. Кучер); Хоча вона і бурчала, та обличчя внеї було добродушне, лагідне (Є. Гуцало); Враз сердечним теплим сяєвом Щось їй бризнуло з очей... (П. Тичина); Михайло бачив, що Іван добрий і м’якосердий чоловік (Ю. Збанацький); Незабаром прибігла й Марта Кирилівна, добренька та веселенька, неначе тільки що вчинила добре діло (І. Нечуй-Левицький); Стояв [Пилип] під вікном лікарні і добрячими своїми очима дивився на вчительку (С. Скляренко); - Корову з панського двору до нас привели! А корова добра-предобра, вона руку лиже (Ю. Яновський); Будь щаслива, Добротлива, То й ми в добрі будем (П. Гулак-Артемовський); - Ти таким благим оком та добрим серцем поглядаєш на діла миру сього... (Панас Мирний); Терентій Михайлович - людина м’яка, добра, любить справедливість (Ю. Бедзик); Лишившись на людях тим самим славним і лагідним хлопцем, він наодинці щораз глибше поринав у самоспоглядання (В. Підмогильний); Він дуже любив цього скромного трудівника, завжди привітного і доброзичливого. Він звик до його задушевного голосу (О. Довженко); Мітла огненная світила, Неначе сонце, і дивилась На ту ослицю, що несла в Єгипет кроткую Марію (Т. Шевченко); Ваші риси- милі, кроткі - Довіку в пам’ять залягли! (П. Грабовський); - Народ у щасті милостивий... (Вас. Шевчук); Войцехова, що в часі похорону їх матері грала роль надзвичайно милосердної особи, взяла хлопців до себе (І. Франко); Заплакала [матір Божа] милосерда, Неначе за сином (Т. Шевченко); [Едіта:] Для щирої душі, незлого серця не треба красномовства, тільки правди (Леся Українка); Щирий і незлобивий у товаристві, він усім.. подобався (М. Чабанівський); Милі друзі літ моїх дитячих, щирі і незлобні диваки! Ви од кривд людських, недобрих мачух, На луги втікали, на річки (М. Рильський); Художник.. надав його обличчю відкрито веселого, доброго, зовсім гуманного виразу, а очам - беззлобної мудрої лукавості (О. Гончар); Сагайдачний.. рушає назустріч Замойському з привітною і благодушною всмішкою (З. Тулуб). - Пор. добрози́чливий, 1. чу́лий.
ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який бажає людям добра, співчуває їм, дбає про них; який виражає таке ставлення до людей; про почуття, поведінку тощо такої людини), ЗИЧЛИ́ВИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, ДОБРОЗИ́ЧНИЙрідше;ПОБЛА́ЖЛИВИЙ (трохи зверхній); ТЕ́ПЛИЙ (перев. про ставлення до інших). Мені сподобалися мої майбутні товариші. Вони були переважно молоді, доброзичливі, веселі (І. Багмут); Чи не криється за його доброзичливою поведінкою і солодкими словами якась підступна хитрість? (Д. Ткач); Лиш я бідний, нещасливий, ніхто мені не зичливий! (пісня); Він високий, елегантно вбраний, з іскрами сивини на скронях, з поглядом зичливим, відкритим (О. Гончар); Ви обізвалися до мене таким теплим, таким прихильним словом, зогріли, заохотили й зворушили до сліз (М. Коцюбинський); Був [інженер] з годину доброзичним, чемним, чулим, аж ліричним (С. Воскрекасенко); Прощати можуть тільки жінки, бо вони поблажливі й добрі серцем (П. Загребельний); На початку березня прийшов лист від Рєпніної. Як завжди, був він повний теплої турботи за бідного вигнанця (З. Тулуб). - Пор. 1. до́брий, 1. лю́дяний, 1. при́язний, 1. чу́лий.
ЛЮ́ДЯНИЙ (уважний, чуйний до інших людей), ГУМА́ННИЙ, ЩИ́РИЙ, ЛЮ́ДСЬКИ́Й, ЛЮДИНОЛЮ́БНИЙ, ЧОЛОВІ́ЧНИЙзаст.,ЛЮДНИ́Йдіал.Найбільше товаришувала [Зоня] з ученицею Галею, дочкою місцевого поштаря, .. чоловіка дуже людяного і вразливого на людську нужду (О. Ковінька); Наскрізь гуманний, чоловічний - Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто в "поті чола" добуває хліб (М. Коцюбинський); Тепер виряджає [діточок] хороших, добрих і щирих, а доведеться, може, таких побачити, що бодай не діждати нікому! (Марко Вовчок); Треба було хоч вибачитись перед Галкою, сказати їй щось тепле, просте, людське (Ю. Мушкетик); Гуманістична естетика Горького, людинолюбна і людинознавча могутність його генія знайшли відгомін у широкому колі демократичних митців ХХ ст. (з журналу). - Пор. добрози́чливий.
ПРИ́ЯЗНИЙ (про почуття, стосунки тощо; про людину, яка виявляє такі почуття щодо інших), ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, ТЕ́ПЛИЙ. Люблю я приязні розмови, В яких братерство розцвіло (М. Рильський); До людей же він був приязний, тихий (Грицько Григоренко); Спитав [німець] спокійно, дружелюбним тоном: - Ви, я бачу, не хвилюєтесь? (Д. Бедзик); Люди дружелюбні, компанійські люблять теплі кольори, а замкнуті, небалакучі віддають перевагу холодним (з газети); Я досі під враженням Вашої гостинності і теплих відносин до мене (М. Коцюбинський). - Пор. 1. добрози́чливий.
ЧУ́ЛИЙ (сповнений уважного, доброзичливого ставлення до людей), ЧУ́ЙНИЙ, ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУТКИ́Й, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, ЖАЛІСЛИВИЙ, ЖА́ЛІСНИЙ (схильний до жалості, співчуття). До "тайних" [в’язнів] була собі дівчина як дівчина.., добра, чула, не дурна (В. Винниченко); - Ти чуйний товариш, я так і знав (Є. Гуцало); У чутливого на жіноче ридання Марка Крутояра несподівано заперчило в горлі (А. Шиян); У неї душа чутка, вона зрозуміла серцем, що довше мені тут зоставатись не можна (Ганна Барвінок); Гостей ціла низка, прихильні, звичайні (А. Кримський); Ох, як хочеться мені цього вечора хоч краплину ласки з твоїх очей чи хоч співчутливого слова (Ю. Мушкетик); Якийсь жалісливий шахтар укрив сердешну своєю свитою (Б. Грінченко); Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна (Панас Мирний). - Пор. 1. до́брий, добрози́чли́вий.