доброзвучний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний доброзву́чний доброзву́чна доброзву́чне доброзву́чні
родовий доброзву́чного доброзву́чної доброзву́чного доброзву́чних
давальний доброзву́чному доброзву́чній доброзву́чному доброзву́чним
знахідний доброзву́чний, доброзву́чного доброзву́чну доброзву́чне доброзву́чні, доброзву́чних
орудний доброзву́чним доброзву́чною доброзву́чним доброзву́чними
місцевий на/у доброзву́чному, доброзву́чнім на/у доброзву́чній на/у доброзву́чному, доброзву́чнім на/у доброзву́чних

Словник синонімів

МЕЛОДІ́ЙНИЙ (приємний для слуху), МИЛОЗВУ́ЧНИЙ, БЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, ДОБРОЗВУ́ЧНИЙрозм.;ПРОЗО́РИЙ (високий, ніжний); МУЗИ́ЧНИЙ (який нагадує музику). Звідусюди чути мелодійний дзенькіт дійниць і дзвінке тинькання молочних цівок об їх сріблясті стінки (З. Тулуб); Головною темою їхніх розмов була перемога, марш, Прага, чиїсь милозвучні вірші (О. Гончар); Невимовно гарно було слухати цей простий, прозорий, натхненний спів (В. Собко); Музичний голос.