доброзвичайний 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний доброзвича́йний доброзвича́йна доброзвича́йне доброзвича́йні
родовий доброзвича́йного доброзвича́йної доброзвича́йного доброзвича́йних
давальний доброзвича́йному доброзвича́йній доброзвича́йному доброзвича́йним
знахідний доброзвича́йний, доброзвича́йного доброзвича́йну доброзвича́йне доброзвича́йні, доброзвича́йних
орудний доброзвича́йним доброзвича́йною доброзвича́йним доброзвича́йними
місцевий на/у доброзвича́йному, доброзвича́йнім на/у доброзвича́йній на/у доброзвича́йному, доброзвича́йнім на/у доброзвича́йних