-1-
іменник середнього роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний добродія́ння добродія́ння
родовий добродія́ння добродія́нь
давальний добродія́нню добродія́нням
знахідний добродія́ння добродія́ння
орудний добродія́нням добродія́ннями
місцевий на/у добродія́нні, добродія́нню на/у добродія́ннях
кличний добродія́ння* добродія́ння*

Словник синонімів

ДОБРОЧИ́ННІСТЬ (надання допомоги, перев. матеріальної, бідним людям, соціально не захищеним групам населення), ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ФІЛАНТРО́ПІЯ, ДОБРОДІЯ́ННЯрозм., БЛАГОДІ́ЙНІСТЬрозм., БЛАГОДІ́ЙНИЦТВОрозм.Знаючи, що пані дуже багата, він почав провадити їй про доброчинність і любов до ближнього (переклад М. Лукаша); Юзеф Крапивницький став Ільницьким війтом і найбагатшим паном, а його дружина - зразком добродійності (С. Чорнобривець); Тут міщанській філантропії нема місця (М. Хвильовий); Добродіяння для нього не такий собі "купецький" жест і не замолювання гріхів, а дуже природний вияв людяності (з газети); Не давай переваги справам людським Над Твоїм благодійництвом, Господи милостивий (І. Драч).