добровольчий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний доброво́льчий доброво́льча доброво́льче доброво́льчі
родовий доброво́льчого доброво́льчої доброво́льчого доброво́льчих
давальний доброво́льчому доброво́льчій доброво́льчому доброво́льчим
знахідний доброво́льчий, доброво́льчого доброво́льчу доброво́льче доброво́льчі, доброво́льчих
орудний доброво́льчим доброво́льчою доброво́льчим доброво́льчими
місцевий на/у доброво́льчому, доброво́льчім на/у доброво́льчій на/у доброво́льчому, доброво́льчім на/у доброво́льчих