ПЕРЕМОГТИ́кого, що (у боротьбі, змаганні тощо), ПОБОРО́ТИ, ЗБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПОКОНА́ТИзаст.,ПОДОЛІ́ТИрідше,ПОВЕ́РГНУТИ[ПОВЕ́РГТИ]уроч.,ПОПРА́ТИуроч.,ЗМОГТИ́розм.,ПЕРЕПЕ́РТИфам.;ПЕРЕСИ́ЛИТИ, ОСИ́ЛИТИ, ПОДУЖАТИ, ЗДУ́ЖАТИ (перев. міряючись силами); ПОВОЮВА́ТИ, ЗВОЮВА́ТИрозм. (у битві); ЗЛАМА́ТИ[ЗЛОМИ́ТИ]розм. (позбавити супротивника можливості дати відсіч); РОЗБИ́ТИ, ПОБИ́ТИ, РОЗГРОМИ́ТИ, ПОГРОМИ́ТИ, РОЗТРОЩИ́ТИ, ПОТРОЩИ́ТИ, РОЗМОЛОТИ́ТИрозм. (вщент); ДОБИ́ТИкого, що (остаточно); ВИ́ГРАТИщо (вийти переможцем у боротьбі, грі тощо). - Недок.: перемага́ти, боро́ти, побо́рюватирідшезбо́рювати, перебо́рювати, дола́ти, подо́луватирідшеповерга́ти, попира́ти, змага́ти, переси́лювати, оси́лювати, поду́жувати, звойо́вувати, розбива́ти, би́ти, побива́тирозм.громи́ти, розгро́млювати, трощи́ти, розтро́щувати, добива́ти. [Елеазар:] Ворог злий поранив руку, мені правицю відрубав!Кого ж тепер я переможу і хто не подола мене? (Леся Українка); Ніхто нас в битві не зборов і вже довіку не поборе! (М. Упеник); - Он скільки орд перебрело через Дике Поле, а де вони? Розвіялись, мов порох.. А наш народ усіх переборов (С. Добровольський); Він, найдужчих подолавши, Нагороду з бою взяв (Леся Українка); Люди співали псалми, молячи Бога, щоб допоміг здолати ворога (П. Кочура); Голіруч хотів король Рися поконати (Д. Павличко); Всякого ж, хто нашій справі ворожий, сонце хай спалить, повергне народ (П. Тичина); Тепер ти на гвардійськім кладовищі Лежиш, мій друже, серед вірних друзів, Що смертю смерть попрали, як і ти (М. Рильський); Ми всі дороги пройшли, Днів розірвавши туман, Лиха здолали, змогли Чорного ворона стан (П. Усенко); [Князь:] Се що знов? Ти думаєш, що перепреш мене? (І. Франко); - Це ж Гоголь сказав у своєму "Тарасі Бульбі" могутні слова: - Та хіба знайдуться в світі такі вогні, муки і така сила, що пересилила б руську силу! (М. Рильський); Да не скаже хитрий ворог: "Я його подужав" (Т. Шевченко); Повоювали [лицарі] князеве військо, а самого князя в полон узяли (С. Васильченко); Жінки в один голос: - Ой, не пустіть, голубчики, тих панів більше, бо не життя нам, бідним. Звоюйте їх хутчіш (Мирослав Ірчан); Нас у битві не зламали, не здолали вороги (М. Упеник); Богдан пішов з військом навперейми королеві, розбив його військо під Зборовим, вирубав упень кільки польських полків (І. Нечуй-Левицький); - Ти з ним та його бандою на смерть сходився, побив, погромив (О. Гончар); В глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка (С. Чорнобривець); Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна Розтрощимо впень ворогів (М. Бажан); Супротивних потрощив [Еней] (І. Котляревський); Сило велика, устань, як стихія!Чорного звіра розбий і добий! (М. Рильський); Один за одного стій - виграєш бій! (прислів’я). - Пор. 1. переборо́ти, 2. спра́витися.

УБИ́ТИ[ВБИ́ТИ] (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), ЗАБИ́ТИ, ЗАРУБА́ТИ, ЗАКОЛО́ТИ, ЗАРІ́ЗАТИ, ЗАСТРЕ́ЛИТИ[ЗАСТРІ́ЛИТИ], УРА́ЗИ́ТИ[ВРА́ЗИТИ], ЗВАЛИ́ТИ, УГРО́БИТИ[ВГРО́БИТИ]розм., УСТРЕ́ЛИТИ[ВСТРЕ́ЛИТИ]розм., УКЛА́СТИ[ВКЛА́СТИ]розм., ПОКЛА́СТИрозм., ПОЛОЖИ́ТИрозм., СКОСИ́ТИрозм., ПОСІ́КТИрозм., ПІДТЯ́ТИрозм., ПРИСТУ́КНУТИрозм., ПРИКІ́НЧИТИрозм., КІНЧИ́ТИрозм., ПОКІ́НЧИТИрозм., ПОРІШИ́ТИрозм., РІШИ́ТИрозм., УКОЛО́ШКАТИ[ВКОЛО́ШКАТИ]розм., ПРОШТРИКНУ́ТИ, ШЛЬО́ПНУТИрозм., УКЛА́НДАТИдіал.; ДОБИ́ТИ, ДОРІ́ЗАТИ, ДОКІНЧИ́ТИ (пораненого); ПІДСТРЕ́ЛИТИ[ПІДСТРІ́ЛИТИ], ПІДКОЛО́ТИ, ПІДРІ́ЗАТИ (завдати смертельної рани). - Недок.: убива́ти[вбива́ти], би́ти, забива́ти, руба́ти, коло́ти, рі́зати, стріля́ти, застре́лювати[застрі́лювати], уража́ти[вража́ти], вали́ти, угро́блювати[вгро́блювати], сікти, підтина́ти, кла́сти, коси́ти, прико́нчувати, кінча́ти, ріша́ти, разити, проштрикувати, добива́ти, доріза́ти, докі́нчувати, підстре́лювати[підстрі́лювати], підко́лювати, підріза́ти, підрі́зувати. - Поліцаї батька вбили (О. Довженко); Виявлено справжнього злочинця, який забив сторожа біля гамазеїв (О. Донченко); [Макар:] Двох капітан при мені зарубав шаблею, а Федот застрелив Івана Береста (І. Микитенко); Він побачив, що Твердохліб звалив рицаря, і схвально помахав рукою (А. Хижняк); Незчулись ляхи, як їх чоловіка з двадцять на місці уклали (О. Стороженко); Багато ворогів поклав я по долині (Леся Українка); Рушай, друже, борозною, Доки служить сила, Доки доля серед поля Обох не скосила (П. Грабовський); Скосити ворогів з автомата; Чіпаріу ладний був пристукнути клятого цербера й світ за очі тікати з цього клятого маєтку (Ю. Смолич); Мало що може втнути той циган! Свого не пожалів, шпортонув ножем. А його, Федора, прикінчить, як куріпку (Д. Ткач); А ввечері мій Ярема (От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану: Ляхів кінча (Т. Шевченко); - Воєвода.. спрямував коня на Іванка і хотів одним ударом покінчити з ним (А. Хижняк); Дивом-дивиною було те, що її [Ярину] досі не порішила куля чи не підтяла шабля якого-небудь бузувіра (О. Ільченко); Гестапівці з школи казарму собі влаштували; спали, як дрохви. Так ми їх сонних і порішили (Ю. Мокрієв); - Рішу її зараз! - І, заточуючись, лютий, нестримний, він зник за дверима (А. Шиян); Одного шпигуна вже вколошкали, а другий ще живий, його міліція розшукує (Ю. Збанацький); - Що ви зробите з заложниками? - Шльопнемо (Л. Первомайський); - Як це так? Через таку погань, повію, та нашим дітям таку наругу терпіти? Ми і її і його [панича] укландаємо (Панас Мирний); Вони були ще живі і в нестерпучих муках стогнали й кричали, благаючи, щоб їх дорізали, добили (О. Стороженко); Знов буде [Андрій] рибку ловити... на пошту побіжить,.. зайця підстрелить (М. Коцюбинський); - Інший випадок трапився пару років тому в Далмації. Там капрала підрізали (переклад С. Масляка). - Пор. умертви́ти.