-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив добива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   добива́ймо
2 особа добива́й добива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа добива́тиму добива́тимемо, добива́тимем
2 особа добива́тимеш добива́тимете
3 особа добива́тиме добива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа добива́ю добива́ємо, добива́єм
2 особа добива́єш добива́єте
3 особа добива́є добива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
добива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. добива́в добива́ли
жін. р. добива́ла
сер. р. добива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
добива́вши

Словник синонімів

ПЕРЕМОГТИ́кого, що (у боротьбі, змаганні тощо), ПОБОРО́ТИ, ЗБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПОКОНА́ТИзаст.,ПОДОЛІ́ТИрідше,ПОВЕ́РГНУТИ[ПОВЕ́РГТИ]уроч.,ПОПРА́ТИуроч.,ЗМОГТИ́розм.,ПЕРЕПЕ́РТИфам.;ПЕРЕСИ́ЛИТИ, ОСИ́ЛИТИ, ПОДУЖАТИ, ЗДУ́ЖАТИ (перев. міряючись силами); ПОВОЮВА́ТИ, ЗВОЮВА́ТИрозм. (у битві); ЗЛАМА́ТИ[ЗЛОМИ́ТИ]розм. (позбавити супротивника можливості дати відсіч); РОЗБИ́ТИ, ПОБИ́ТИ, РОЗГРОМИ́ТИ, ПОГРОМИ́ТИ, РОЗТРОЩИ́ТИ, ПОТРОЩИ́ТИ, РОЗМОЛОТИ́ТИрозм. (вщент); ДОБИ́ТИкого, що (остаточно); ВИ́ГРАТИщо (вийти переможцем у боротьбі, грі тощо). - Недок.: перемага́ти, боро́ти, побо́рюватирідшезбо́рювати, перебо́рювати, дола́ти, подо́луватирідшеповерга́ти, попира́ти, змага́ти, переси́лювати, оси́лювати, поду́жувати, звойо́вувати, розбива́ти, би́ти, побива́тирозм.громи́ти, розгро́млювати, трощи́ти, розтро́щувати, добива́ти. [Елеазар:] Ворог злий поранив руку, мені правицю відрубав!Кого ж тепер я переможу і хто не подола мене? (Леся Українка); Ніхто нас в битві не зборов і вже довіку не поборе! (М. Упеник); - Он скільки орд перебрело через Дике Поле, а де вони? Розвіялись, мов порох.. А наш народ усіх переборов (С. Добровольський); Він, найдужчих подолавши, Нагороду з бою взяв (Леся Українка); Люди співали псалми, молячи Бога, щоб допоміг здолати ворога (П. Кочура); Голіруч хотів король Рися поконати (Д. Павличко); Всякого ж, хто нашій справі ворожий, сонце хай спалить, повергне народ (П. Тичина); Тепер ти на гвардійськім кладовищі Лежиш, мій друже, серед вірних друзів, Що смертю смерть попрали, як і ти (М. Рильський); Ми всі дороги пройшли, Днів розірвавши туман, Лиха здолали, змогли Чорного ворона стан (П. Усенко); [Князь:] Се що знов? Ти думаєш, що перепреш мене? (І. Франко); - Це ж Гоголь сказав у своєму "Тарасі Бульбі" могутні слова: - Та хіба знайдуться в світі такі вогні, муки і така сила, що пересилила б руську силу! (М. Рильський); Да не скаже хитрий ворог: "Я його подужав" (Т. Шевченко); Повоювали [лицарі] князеве військо, а самого князя в полон узяли (С. Васильченко); Жінки в один голос: - Ой, не пустіть, голубчики, тих панів більше, бо не життя нам, бідним. Звоюйте їх хутчіш (Мирослав Ірчан); Нас у битві не зламали, не здолали вороги (М. Упеник); Богдан пішов з військом навперейми королеві, розбив його військо під Зборовим, вирубав упень кільки польських полків (І. Нечуй-Левицький); - Ти з ним та його бандою на смерть сходився, побив, погромив (О. Гончар); В глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка (С. Чорнобривець); Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна Розтрощимо впень ворогів (М. Бажан); Супротивних потрощив [Еней] (І. Котляревський); Сило велика, устань, як стихія!Чорного звіра розбий і добий! (М. Рильський); Один за одного стій - виграєш бій! (прислів’я). - Пор. 1. переборо́ти, 2. спра́витися.
УБИ́ТИ[ВБИ́ТИ] (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), ЗАБИ́ТИ, ЗАРУБА́ТИ, ЗАКОЛО́ТИ, ЗАРІ́ЗАТИ, ЗАСТРЕ́ЛИТИ[ЗАСТРІ́ЛИТИ], УРА́ЗИ́ТИ[ВРА́ЗИТИ], ЗВАЛИ́ТИ, УГРО́БИТИ[ВГРО́БИТИ]розм., УСТРЕ́ЛИТИ[ВСТРЕ́ЛИТИ]розм., УКЛА́СТИ[ВКЛА́СТИ]розм., ПОКЛА́СТИрозм., ПОЛОЖИ́ТИрозм., СКОСИ́ТИрозм., ПОСІ́КТИрозм., ПІДТЯ́ТИрозм., ПРИСТУ́КНУТИрозм., ПРИКІ́НЧИТИрозм., КІНЧИ́ТИрозм., ПОКІ́НЧИТИрозм., ПОРІШИ́ТИрозм., РІШИ́ТИрозм., УКОЛО́ШКАТИ[ВКОЛО́ШКАТИ]розм., ПРОШТРИКНУ́ТИ, ШЛЬО́ПНУТИрозм., УКЛА́НДАТИдіал.; ДОБИ́ТИ, ДОРІ́ЗАТИ, ДОКІНЧИ́ТИ (пораненого); ПІДСТРЕ́ЛИТИ[ПІДСТРІ́ЛИТИ], ПІДКОЛО́ТИ, ПІДРІ́ЗАТИ (завдати смертельної рани). - Недок.: убива́ти[вбива́ти], би́ти, забива́ти, руба́ти, коло́ти, рі́зати, стріля́ти, застре́лювати[застрі́лювати], уража́ти[вража́ти], вали́ти, угро́блювати[вгро́блювати], сікти, підтина́ти, кла́сти, коси́ти, прико́нчувати, кінча́ти, ріша́ти, разити, проштрикувати, добива́ти, доріза́ти, докі́нчувати, підстре́лювати[підстрі́лювати], підко́лювати, підріза́ти, підрі́зувати. - Поліцаї батька вбили (О. Довженко); Виявлено справжнього злочинця, який забив сторожа біля гамазеїв (О. Донченко); [Макар:] Двох капітан при мені зарубав шаблею, а Федот застрелив Івана Береста (І. Микитенко); Він побачив, що Твердохліб звалив рицаря, і схвально помахав рукою (А. Хижняк); Незчулись ляхи, як їх чоловіка з двадцять на місці уклали (О. Стороженко); Багато ворогів поклав я по долині (Леся Українка); Рушай, друже, борозною, Доки служить сила, Доки доля серед поля Обох не скосила (П. Грабовський); Скосити ворогів з автомата; Чіпаріу ладний був пристукнути клятого цербера й світ за очі тікати з цього клятого маєтку (Ю. Смолич); Мало що може втнути той циган! Свого не пожалів, шпортонув ножем. А його, Федора, прикінчить, як куріпку (Д. Ткач); А ввечері мій Ярема (От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану: Ляхів кінча (Т. Шевченко); - Воєвода.. спрямував коня на Іванка і хотів одним ударом покінчити з ним (А. Хижняк); Дивом-дивиною було те, що її [Ярину] досі не порішила куля чи не підтяла шабля якого-небудь бузувіра (О. Ільченко); Гестапівці з школи казарму собі влаштували; спали, як дрохви. Так ми їх сонних і порішили (Ю. Мокрієв); - Рішу її зараз! - І, заточуючись, лютий, нестримний, він зник за дверима (А. Шиян); Одного шпигуна вже вколошкали, а другий ще живий, його міліція розшукує (Ю. Збанацький); - Що ви зробите з заложниками? - Шльопнемо (Л. Первомайський); - Як це так? Через таку погань, повію, та нашим дітям таку наругу терпіти? Ми і її і його [панича] укландаємо (Панас Мирний); Вони були ще живі і в нестерпучих муках стогнали й кричали, благаючи, щоб їх дорізали, добили (О. Стороженко); Знов буде [Андрій] рибку ловити... на пошту побіжить,.. зайця підстрелить (М. Коцюбинський); - Інший випадок трапився пару років тому в Далмації. Там капрала підрізали (переклад С. Масляка). - Пор. умертви́ти.

Словник фразеологізмів

добива́ти / доби́ти до копила́ що. До краю занедбувати що-небудь. — При Осташкові кінці з кінцями не зводили, а при Гаркуші останній лад загинув. До копила добиває колгосп (Ю. Мушкетик).