ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ (з’являтися як додаток, доповнення до чогось), ПРИЛУЧА́ТИСЯ, ДОЛУЧА́ТИСЯ, ВЛИВА́ТИСЯу що, ПРИМІ́ШУВАТИСЯ, ДОМІ́ШУВАТИСЯ, ПРИБАВЛЯ́ТИСЯрозм., ДОБАВЛЯ́ТИСЯрозм.; ПРИПЛІТА́ТИСЯрозм., НИЗА́ТИСЯрозм. (перев. у розмові, розповіді тощо); ПРИРОСТА́ТИ (у процесі росту). - Док.: приєдна́тися, прилучи́тися, долучи́тися, вли́тися, приміша́тися, доміша́тися, приба́витися, добавитися, приплести́ся, наниза́тися, прирости́. Тимофій перепробовує їх усі [флоєри], й оригінальне гудіння разом із тихими жалібними якимись звуками приєднується до всепожираючого шуму (Г. Хоткевич); Шум наростав, до нього прилучалися інші звуки (О. Гуреїв); Стражданням вірменського народу, здавалось, не видно було краю, Тим більше, що до жорстокості арабських загарбників долучались іще утиски своїх місцевих експлуататорів (П. Тичина); І мали право новаки пишатися щозміни, бо й їхній чесний труд важкий вливався в труд країни (П. Дорошко); Тепер дим став немов густішим, до нього примішалося ще щось (Г. Хоткевич); До важкого гуркоту гармат домішалося тріскотіння мушкетів (З. Тулуб); - Поклониться [грішник] святому, і до одного чуда прибавиться друге (М. Стельмах); Починають [молодиці] у кутку: - Ой ви, хлопці-риболовці, та тягніть невід... До них приплітаються чоловічі баси, гудуть мідним дзвоном (Григорій Тютюнник); Літери [на рекламі] одна по одній, мов хто їх там вистукував на машинці, низалися в слова (П. Тичина); Ні, не вернеться він тепер до їх, як не приросте одрубане гілля... (Грицько Григоренко).