доба 1 значень

-1-
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири доби́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний доба́ до́би
родовий доби́ діб
давальний добі́ до́бам
знахідний добу́ до́би
орудний добо́ю до́бами
місцевий на/у добі́ на/у до́бах
кличний до́бо* до́би*

Словник синонімів

ДОБА́ (проміжок часу в 24 години - ніч і день), ДЕНЬ, ДНИ́НА. Дві доби можуть тримати Кульбабу в штрафній, - більше не мають права (О. Гончар); Денис три дні не бачив Насті (І. Нечуй-Левицький); Без жарту й днини не прожити, Без їжі легше й без води ... (С. Воскрекасенко).
ЕПО́ХА (тривалий проміжок часу, що його виділяють за якимсь характерним явищем, подією тощо), ДОБА́, ПОРА́, ЧАСИ́[ЧАС], ВІК, Е́РАкнижн.Щоб не знати ні злиднів, ні бруду, щоб загинув минулого слід, нам потрібні залізні люди в цю епоху великих робіт (В. Сосюра); Не в кам’яній, не вдерев’яній ері - Зустрілися ми в атомній добі, В жахкихреакціях негаснучих матерій (М. Вінграновський); Нова пора нового прагне слова (М. Рильський); Суворий Дант, вигнанець флорентійський, Встав із темряви часів середньовічних (Леся Українка); Ми вступили в атомний вік, коли атомна енергія використовується в дедалі ширших масштабах (з журналу).
ЧАС (перев. з означенням - певний момент), ГОДИ́НА, ПОРА́, ДОБА́. Над горами сонечко сходить з-за гаю, Отари женуть... Тихий ранішній час (Леся Українка); Казано в середу везти новобранців по обіді. Сиджу я та дожидаю тієї години (Марко Вовчок); - Людей на полі не видно зовсім, хоч пора зараз і робоча (Ю. Смолич); В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Т. Шевченко).

Словник фразеологізмів

дух ча́су (епо́хи, доби́). Погляди, потреби, смаки суспільства певного періоду. Ви боїтесь, що я не піду разом з духом часу, а зостануся позаду, — не думаю я сього (Леся Українка).

золота́ доба́. Найплодотворніший період, який сприяє успішному розвиткові чого-небудь або благотворно впливає на когось. Тими годинами він міг найкраще зосереджуватись, його думки були й плодющі. То була золота доба (В. Підмогильний).