-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив днюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дню́ймо
2 особа днюй дню́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа днюва́тиму днюва́тимемо, днюва́тимем
2 особа днюва́тимеш днюва́тимете
3 особа днюва́тиме днюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа дню́ю дню́ємо, дню́єм
2 особа дню́єш дню́єте
3 особа дню́є дню́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дню́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. днюва́в днюва́ли
жін. р. днюва́ла
сер. р. днюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
днюва́вши

Словник антонімів

ДЕНЬ НІЧ
Частина доби від ранку до вечора, (образно) про прогресивний період у житті суспільства. Частина доби від вечора до ранку, (образно) про реакційний період у житті суспільства.
День безхмарний, бурхливий, важливий, відомий, вітряний, вологий, гарний, довгий, дорогий, дощовий, захмарений, зимовий, колишній, короткий, літній, майбутній, морозний, осінній, останній, очікуваний, перший, повний, погідний, попередній, похмурий, прекрасний, сонячний, теплий, тихий, торговий, травневий, увесь, улюблений, холодний, хороший, цілий, чудовий, ясний ~  ніч безхмарна, бурхлива і т. ін., (як день, тільки прикметники мають форму жіночого роду). Кінець, початок, середина, тривалість, частина дняночі. Працювати, провести, перебувати, чекати на кого-н. (весь) день ~  (всю) ніч. Протягом дня ~  ночі. В першій половині дняночі. За цілий день ~  за цілу ніч. Закінчився, збільшився, зменшився день ~  закінчилася, збільшилася, зменшилася ніч.
Добрий день! Доброї ночі! - традиційне взаємне дружнє вітання.
Аби день переднювати, а ніч переночувати. День за день, ніч за ніч - і до смерті ближче (Народні прислів’я). І мерзла вніч, а вдень пеклась (I. Котляревський). Короткий день із ночі вирина (Є. Маланюк). І день ішов, і ніч ішла, і днів було без ліку (Ю. Яновський).   Та часом гінець доганяє світання і клаптями ночі доточує день (Л. Костенко).
Денний ~нічний, днювати ~ночувати, переднювати ~переночувати Пор. ще: ВДЕНЬ ~ ВНОЧІ

Словник фразеологізмів

днюва́ти і ночува́ти у кого, де. Постійно, весь час перебувати де-небудь; дуже часто бувати десь, у когось. Село ще спало, як у вікно сільради, де тепер днював і ночував Опришко — його хата розвалилася ще восени,— постукали (Р. Іваничук); Льоня днював і ночував у невеличкій, заваленій брухтом комірчині на подвір’ї Залізних (В. Козаченко).