ДИ́ЧКА (дике, некультивоване плодове дерево; його плід), ДИЧО́Крозм.; ЛІСНИ́ЦЯрозм. (таке дерево, що росте в лісі). Хата ще стояла, і груша-дичка перед дідовим порогом ще росла (О. Левада); Розказував [Рубець], коли якого дичка посадив, яку щепу щепив (Панас Мирний); Ідуть вони, ідуть, аж при дорозі стоїть лісниця, така колюча, напівусохла (казка).