дичковий 2 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дичко́ви́й дичко́ва́ дичко́ве́ дичко́ві́
родовий дичко́во́го дичко́во́ї дичко́во́го дичко́ви́х
давальний дичко́во́му дичко́ві́й дичко́во́му дичко́ви́м
знахідний дичко́ви́й дичко́ву́ дичко́ве́ дичко́ві́
орудний дичко́ви́м дичко́во́ю дичко́ви́м дичко́ви́ми
місцевий на/у дичко́во́му, дичко́ві́м на/у дичко́ві́й на/у дичко́во́му, дичко́ві́м на/у дичко́ви́х
-2-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дичко́ви́й дичко́ва́ дичко́ве́ дичко́ві́
родовий дичко́во́го дичко́во́ї дичко́во́го дичко́ви́х
давальний дичко́во́му дичко́ві́й дичко́во́му дичко́ви́м
знахідний дичко́ви́й дичко́ву́ дичко́ве́ дичко́ві́
орудний дичко́ви́м дичко́во́ю дичко́ви́м дичко́ви́ми
місцевий на/у дичко́во́му, дичко́ві́м на/у дичко́ві́й на/у дичко́во́му, дичко́ві́м на/у дичко́ви́х

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дичкови́й дичкова́ дичкове́ дичкові́
родовий дичково́го дичково́ї дичково́го дичкови́х
давальний дичково́му дичкові́й дичково́му дичкови́м
знахідний дичкови́й, дичково́го дичкову́ дичкове́ дичкові́, дичкови́х
орудний дичкови́м дичково́ю дичкови́м дичкови́ми
місцевий на/у дичково́му, дичкові́м на/у дичкові́й на/у дичково́му, дичкові́м на/у дичкови́х