дичковий 2 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дичко́ви́й | дичко́ва́ | дичко́ве́ | дичко́ві́ |
| родовий | дичко́во́го | дичко́во́ї | дичко́во́го | дичко́ви́х |
| давальний | дичко́во́му | дичко́ві́й | дичко́во́му | дичко́ви́м |
| знахідний | дичко́ви́й | дичко́ву́ | дичко́ве́ | дичко́ві́ |
| орудний | дичко́ви́м | дичко́во́ю | дичко́ви́м | дичко́ви́ми |
| місцевий | на/у дичко́во́му, дичко́ві́м | на/у дичко́ві́й | на/у дичко́во́му, дичко́ві́м | на/у дичко́ви́х |
-2-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дичко́ви́й | дичко́ва́ | дичко́ве́ | дичко́ві́ |
| родовий | дичко́во́го | дичко́во́ї | дичко́во́го | дичко́ви́х |
| давальний | дичко́во́му | дичко́ві́й | дичко́во́му | дичко́ви́м |
| знахідний | дичко́ви́й | дичко́ву́ | дичко́ве́ | дичко́ві́ |
| орудний | дичко́ви́м | дичко́во́ю | дичко́ви́м | дичко́ви́ми |
| місцевий | на/у дичко́во́му, дичко́ві́м | на/у дичко́ві́й | на/у дичко́во́му, дичко́ві́м | на/у дичко́ви́х |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дичкови́й | дичкова́ | дичкове́ | дичкові́ |
| родовий | дичково́го | дичково́ї | дичково́го | дичкови́х |
| давальний | дичково́му | дичкові́й | дичково́му | дичкови́м |
| знахідний | дичкови́й, дичково́го | дичкову́ | дичкове́ | дичкові́, дичкови́х |
| орудний | дичкови́м | дичково́ю | дичкови́м | дичкови́ми |
| місцевий | на/у дичково́му, дичкові́м | на/у дичкові́й | на/у дичково́му, дичкові́м | на/у дичкови́х |