дичка 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ди́чка  
родовий Ди́чки  
давальний Ди́чці  
знахідний Ди́чку  
орудний Ди́чкою  
місцевий на/у Ди́чці  
кличний Ди́чко*  
відмінок однина множина
називний ди́чка дички́
родовий ди́чки дичо́к
давальний ди́чці дичка́м
знахідний ди́чку дички́
орудний ди́чкою дичка́ми
місцевий на/у ди́чці на/у дичка́х
кличний ди́чко* дички́*

Словник синонімів

ДИ́ЧКА (дике, некультивоване плодове дерево; його плід), ДИЧО́Крозм.; ЛІСНИ́ЦЯрозм. (таке дерево, що росте в лісі). Хата ще стояла, і груша-дичка перед дідовим порогом ще росла (О. Левада); Розказував [Рубець], коли якого дичка посадив, яку щепу щепив (Панас Мирний); Ідуть вони, ідуть, аж при дорозі стоїть лісниця, така колюча, напівусохла (казка).
-2-
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири ди́чки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ди́чка  
родовий Ди́чки  
давальний Ди́чці  
знахідний Ди́чку  
орудний Ди́чкою  
місцевий на/у Ди́чці  
кличний Ди́чко*  
відмінок однина множина
називний ди́чка дички́
родовий ди́чки дичо́к
давальний ди́чці дичка́м
знахідний ди́чку дички́
орудний ди́чкою дичка́ми
місцевий на/у ди́чці на/у дичка́х
кличний ди́чко* дички́*

Словник синонімів

ДИ́ЧКА (дике, некультивоване плодове дерево; його плід), ДИЧО́Крозм.; ЛІСНИ́ЦЯрозм. (таке дерево, що росте в лісі). Хата ще стояла, і груша-дичка перед дідовим порогом ще росла (О. Левада); Розказував [Рубець], коли якого дичка посадив, яку щепу щепив (Панас Мирний); Ідуть вони, ідуть, аж при дорозі стоїть лісниця, така колюча, напівусохла (казка).