дичавіти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | дича́віти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дича́віймо | |
| 2 особа | дича́вій | дича́війте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дича́вітиму | дича́вітимемо, дича́вітимем |
| 2 особа | дича́вітимеш | дича́вітимете |
| 3 особа | дича́вітиме | дича́вітимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дича́вію | дича́віємо, дича́вієм |
| 2 особа | дича́вієш | дича́вієте |
| 3 особа | дича́віє | дича́віють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дича́віючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дича́вів | дича́віли |
| жін. р. | дича́віла | |
| сер. р. | дича́віло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дича́вівши | ||