дичавіти 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дича́віти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дича́віймо
2 особа дича́вій дича́війте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дича́вітиму дича́вітимемо, дича́вітимем
2 особа дича́вітимеш дича́вітимете
3 особа дича́вітиме дича́вітимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа дича́вію дича́віємо, дича́вієм
2 особа дича́вієш дича́вієте
3 особа дича́віє дича́віють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дича́віючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дича́вів дича́віли
жін. р. дича́віла
сер. р. дича́віло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дича́вівши