відкрива́ється / відкри́лося дру́ге ди́хання у кого і без додатка. Відчувається приплив нових сил. І сам працює, й іншим дає викластися сповна .. В такій атмосфері .. відкривається друге дихання (З журналу); У мене друге дихання відкрилось — ледь пошивочну майстерню не проскочив (А. Крижанівський).

відкрива́ється / відкри́лося дру́ге ди́хання у кого і без додатка. Відчувається приплив нових сил. І сам працює, й іншим дає викластися сповна .. В такій атмосфері .. відкривається друге дихання (З журналу); У мене друге дихання відкрилось — ледь пошивочну майстерню не проскочив (А. Крижанівський).

забива́ти / заби́ти дух (ди́хання) кому і без додатка. Заважати вільно дихати (про вітер, запахи і т. ін.). Небо заволоклося сніговими хмарами, рвачкий вітер забивав дух (М. Коцюбинський); Руки їй боліли від важких ножиць, сморід овечого поту, гною і бруду з дрібним сухим пилом від вовни забивали їй дух (З. Тулуб); // Спричиняти важке дихання (від надміру почуттів або через певний душевний стан). Яресько ще дужче пустив коня і чув, як лють забиває дихання, чув, як біль і сльози клекочуть у грудях (О. Гончар).

забива́ти / заби́ти дух (ди́хання) кому і без додатка. Заважати вільно дихати (про вітер, запахи і т. ін.). Небо заволоклося сніговими хмарами, рвачкий вітер забивав дух (М. Коцюбинський); Руки їй боліли від важких ножиць, сморід овечого поту, гною і бруду з дрібним сухим пилом від вовни забивали їй дух (З. Тулуб); // Спричиняти важке дихання (від надміру почуттів або через певний душевний стан). Яресько ще дужче пустив коня і чув, як лють забиває дихання, чув, як біль і сльози клекочуть у грудях (О. Гончар).

затаї́ти (рідше притаї́ти) дух (ди́хання). Принишкнути, завмерти. Христя аж дух затаїла, щоб не пропустити і слова, що про неї будуть казати (Панас Мирний); Теодосій переминався з ноги на ногу, затаїв дихання, тихо ковтав повітря (А. Хижняк); Увійшов Прокіп. Микола й дух притаїв. Сів і то почервоніє, то побіліє (А. Тесленко); Всі попадали на землю, притаїли дух (Григорій Тютюнник).

на єди́ному (одному́) ди́ханні. Не відволікаючись, швидко, при повній узгодженості всіх ланок, компонентів. Режисер побудував спектакль на єдиному диханні (З журналу).

на єди́ному (одному́) ди́ханні. Не відволікаючись, швидко, при повній узгодженості всіх ланок, компонентів. Режисер побудував спектакль на єдиному диханні (З журналу).

затаї́ти (рідше притаї́ти) дух (ди́хання). Принишкнути, завмерти. Христя аж дух затаїла, щоб не пропустити і слова, що про неї будуть казати (Панас Мирний); Теодосій переминався з ноги на ногу, затаїв дихання, тихо ковтав повітря (А. Хижняк); Увійшов Прокіп. Микола й дух притаїв. Сів і то почервоніє, то побіліє (А. Тесленко); Всі попадали на землю, притаїли дух (Григорій Тютюнник).

відкрива́ється / відкри́лося дру́ге ди́хання у кого і без додатка. Відчувається приплив нових сил. І сам працює, й іншим дає викластися сповна .. В такій атмосфері .. відкривається друге дихання (З журналу); У мене друге дихання відкрилось — ледь пошивочну майстерню не проскочив (А. Крижанівський).

відкрива́ється / відкри́лося дру́ге ди́хання у кого і без додатка. Відчувається приплив нових сил. І сам працює, й іншим дає викластися сповна .. В такій атмосфері .. відкривається друге дихання (З журналу); У мене друге дихання відкрилось — ледь пошивочну майстерню не проскочив (А. Крижанівський).

забива́ти / заби́ти дух (ди́хання) кому і без додатка. Заважати вільно дихати (про вітер, запахи і т. ін.). Небо заволоклося сніговими хмарами, рвачкий вітер забивав дух (М. Коцюбинський); Руки їй боліли від важких ножиць, сморід овечого поту, гною і бруду з дрібним сухим пилом від вовни забивали їй дух (З. Тулуб); // Спричиняти важке дихання (від надміру почуттів або через певний душевний стан). Яресько ще дужче пустив коня і чув, як лють забиває дихання, чув, як біль і сльози клекочуть у грудях (О. Гончар).

забива́ти / заби́ти дух (ди́хання) кому і без додатка. Заважати вільно дихати (про вітер, запахи і т. ін.). Небо заволоклося сніговими хмарами, рвачкий вітер забивав дух (М. Коцюбинський); Руки їй боліли від важких ножиць, сморід овечого поту, гною і бруду з дрібним сухим пилом від вовни забивали їй дух (З. Тулуб); // Спричиняти важке дихання (від надміру почуттів або через певний душевний стан). Яресько ще дужче пустив коня і чув, як лють забиває дихання, чув, як біль і сльози клекочуть у грудях (О. Гончар).

затаї́ти (рідше притаї́ти) дух (ди́хання). Принишкнути, завмерти. Христя аж дух затаїла, щоб не пропустити і слова, що про неї будуть казати (Панас Мирний); Теодосій переминався з ноги на ногу, затаїв дихання, тихо ковтав повітря (А. Хижняк); Увійшов Прокіп. Микола й дух притаїв. Сів і то почервоніє, то побіліє (А. Тесленко); Всі попадали на землю, притаїли дух (Григорій Тютюнник).

на єди́ному (одному́) ди́ханні. Не відволікаючись, швидко, при повній узгодженості всіх ланок, компонентів. Режисер побудував спектакль на єдиному диханні (З журналу).

на єди́ному (одному́) ди́ханні. Не відволікаючись, швидко, при повній узгодженості всіх ланок, компонентів. Режисер побудував спектакль на єдиному диханні (З журналу).

затаї́ти (рідше притаї́ти) дух (ди́хання). Принишкнути, завмерти. Христя аж дух затаїла, щоб не пропустити і слова, що про неї будуть казати (Панас Мирний); Теодосій переминався з ноги на ногу, затаїв дихання, тихо ковтав повітря (А. Хижняк); Увійшов Прокіп. Микола й дух притаїв. Сів і то почервоніє, то побіліє (А. Тесленко); Всі попадали на землю, притаїли дух (Григорій Тютюнник).