-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дифундува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа дифундува́тиме дифундува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа дифунду́є дифунду́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дифунду́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дифундува́в дифундува́ли
жін. р. дифундува́ла
сер. р. дифундува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дифундува́вши