-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дитя́чий дитя́ча дитя́че дитя́чі
родовий дитя́чого дитя́чої дитя́чого дитя́чих
давальний дитя́чому дитя́чій дитя́чому дитя́чим
знахідний дитя́чий, дитя́чого дитя́чу дитя́че дитя́чі, дитя́чих
орудний дитя́чим дитя́чою дитя́чим дитя́чими
місцевий на/у дитя́чому, дитя́чім на/у дитя́чій на/у дитя́чому, дитя́чім на/у дитя́чих

Словник синонімів

ДИТЯ́ЧИЙ (стосовний дитини, дитинства: як у дитини), МАЛЕ́ЧИЙрозм., ДИТИ́ННИЙрозм.,ДИТИ́НЯЧИЙрозм.,ДІТО́ЧИЙдіал.В уяві Небесника з’явилися дві голови дитячі (М. Томчаній); Папір з малечих літ псувати Навик я (М. Рильський); Здалека учула [пані] дитинний крик і плач (Н. Кобринська); Він падає. В очах -- печаль дитинна (В. Коротич); Не цурається правди мудрець, Хоч вона й з уст дитинячих буде (І. Франко); Я мало знаю сучасну діточу літературу (М. Коцюбинський).
НЕЗРІ́ЛИЙ (про людину - який не досяг повного розвитку, зрілості, змужніння; про вік, вигляд, поведінку і т. ін. - характерний для такої людини), НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕДІ́ЙШЛИЙзаст.;ДИТЯ́ЧИЙірон. (про поведінку, розум, вигляд і т. ін. - не такий, як у дорослої, серйозної людини); ГЛЕВКИ́Йірон. (перев. про розум). Цей талановитий дилетант вразив Івана.. пристрастю, з якою він обстоював свої твердження, які навіть для молодого, ще незрілого розуму здавались, проте, безґрунтовними (П. Колесник); Михайло задивився на Гаврилову наречену... Таких дівчат забирають з батьківської хати ще недозрілими, як кажуть, сімнадцятками (Ю. Збанацький); "Ой Івасю Удовиченку, Коновченку! Ще ти дитя молодеє, З розуму недійшле, Звичаю козацького не знаєш" (дума); На дитячий розум перейшов (прислів’я); Дитяча поведінка; Мати про нього казала: - Не доберу - або великий розумака, або зовсім глевкий мозок (О. Донченко). - Пор. недорозви́нений, недосві́дчений.