впада́ти / впа́сти в дити́нство. Втрачати здоровий глузд, діяти, міркувати, поводитися несерйозно. — Я не дозволяю говорити зі мною в такому тоні.— Ви впадаєте в дитинство,— відповів Тірсен.— Це старечий маразм (В. Собко); Глібові дивно було вислуховувати батькові просторікування, що скидалися на маячіння коли не психічно хворої, то людини, яка на старості впала в дитинство (П. Кочура).

впада́ти / впа́сти в дити́нство. Втрачати здоровий глузд, діяти, міркувати, поводитися несерйозно. — Я не дозволяю говорити зі мною в такому тоні.— Ви впадаєте в дитинство,— відповів Тірсен.— Це старечий маразм (В. Собко); Глібові дивно було вислуховувати батькові просторікування, що скидалися на маячіння коли не психічно хворої, то людини, яка на старості впала в дитинство (П. Кочура).