дитинець 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(укріплення)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | дити́нець | дити́нці |
| родовий | дити́нця | дити́нців |
| давальний | дити́нцю, дити́нцеві | дити́нцям |
| знахідний | дити́нець | дити́нці |
| орудний | дити́нцем | дити́нцями |
| місцевий | на/у дити́нці, дити́нцю | на/у дити́нцях |
| кличний | дити́нцю* | дити́нці* |
Словник синонімів
-2-
іменник чоловічого роду
(хворобливий стан) [розм.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | дити́нець | дити́нці |
| родовий | дити́нця | дити́нців |
| давальний | дити́нцю, дити́нцеві | дити́нцям |
| знахідний | дити́нець | дити́нці |
| орудний | дити́нцем | дити́нцями |
| місцевий | на/у дити́нці, дити́нцю | на/у дити́нцях |
| кличний | дити́нцю* | дити́нці* |
Словник синонімів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | дити́нець | |
| родовий | дити́нця | |
| давальний | дити́нцю, дити́нцеві | |
| знахідний | дити́нець | |
| орудний | дити́нцем | |
| місцевий | на/у дити́нці, дити́нцю | |
| кличний | дити́нцю* |