дисциплінуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | дисциплінува́тися, дисциплінува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дисципліну́ймося, дисципліну́ймось | |
| 2 особа | дисципліну́йся, дисципліну́йсь | дисципліну́йтеся, дисципліну́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дисциплінува́тимуся, дисциплінува́тимусь | дисциплінува́тимемося, дисциплінува́тимемось, дисциплінува́тимемся |
| 2 особа | дисциплінува́тимешся | дисциплінува́тиметеся, дисциплінува́тиметесь |
| 3 особа | дисциплінува́тиметься | дисциплінува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | дисципліну́юся, дисципліну́юсь | дисципліну́ємося, дисципліну́ємось, дисципліну́ємся |
| 2 особа | дисципліну́єшся | дисципліну́єтеся, дисципліну́єтесь |
| 3 особа | дисципліну́ється | дисципліну́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дисципліну́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дисциплінува́вся, дисциплінува́всь | дисциплінува́лися, дисциплінува́лись |
| жін. р. | дисциплінува́лася, дисциплінува́лась | |
| сер. р. | дисциплінува́лося, дисциплінува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дисциплінува́вшись | ||