-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дисциплінува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дисципліну́ймо
2 особа дисципліну́й дисципліну́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дисциплінува́тиму дисциплінува́тимемо, дисциплінува́тимем
2 особа дисциплінува́тимеш дисциплінува́тимете
3 особа дисциплінува́тиме дисциплінува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа дисципліну́ю дисципліну́ємо, дисципліну́єм
2 особа дисципліну́єш дисципліну́єте
3 особа дисципліну́є дисципліну́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дисципліну́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дисциплінува́в дисциплінува́ли
жін. р. дисциплінува́ла
сер. р. дисциплінува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
дисципліно́ваний
Безособова форма
дисципліно́вано
Дієприслівник
дисциплінува́вши

Словник синонімів

ДИСЦИПЛІНУВА́ТИ (привчати, змушувати до порядку),ПІДТЯГА́ТИ[ПІДТЯ́ГУВАТИ]розм. - Док.: дисциплінува́ти, підтягти́[підтягну́ти]. [Мося:] Громадяни.. За чотири роки революції, як бачу, ви не встигли дисциплінувати себе (І. Микитенко); Цілий день Марко оглядав стайні, підтягав стайничих (І. Кириленко).