дисциплінувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | дисциплінува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дисципліну́ймо | |
| 2 особа | дисципліну́й | дисципліну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дисциплінува́тиму | дисциплінува́тимемо, дисциплінува́тимем |
| 2 особа | дисциплінува́тимеш | дисциплінува́тимете |
| 3 особа | дисциплінува́тиме | дисциплінува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | дисципліну́ю | дисципліну́ємо, дисципліну́єм |
| 2 особа | дисципліну́єш | дисципліну́єте |
| 3 особа | дисципліну́є | дисципліну́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дисципліну́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дисциплінува́в | дисциплінува́ли |
| жін. р. | дисциплінува́ла | |
| сер. р. | дисциплінува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дисципліно́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| дисципліно́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| дисциплінува́вши | ||