СПЕРЕЧА́ТИСЯз ким, про що і без додатка (виступати із запереченням, спростованням чиїх-небудь поглядів); ПОЛЕМІЗУВА́ТИ, ДИСКУТУВА́ТИ, ДЕБАТУВА́ТИ, ДИСПУТУВА́ТИкнижн. (висловлювати незгоду з чиїми-небудь поглядами, положеннями, відстоюючи свої); ТОРГУВА́ТИСЯрозм. (в ході суперечки домагатися поступок з чийогось боку). Навколо великих поетів завжди ведуться суперечки. Сперечаються сучасники, сперечаються нащадки (М. Рильський); Миколі вкрай набридла розмова. Полемізувати з п’яним багатієм не хотілось, тим більше, що бачив усю безкорисність суперечки (В. Гжицький); Кілька хвилин вони торгувалися перед дверима, кому постукати й кому першому зайти (В. Собко).