дискредитуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дискредитува́тися, дискредитува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дискредиту́ймося, дискредиту́ймось
2 особа дискредиту́йся, дискредиту́йсь дискредиту́йтеся, дискредиту́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дискредитува́тимуся, дискредитува́тимусь дискредитува́тимемося, дискредитува́тимемось, дискредитува́тимемся
2 особа дискредитува́тимешся дискредитува́тиметеся, дискредитува́тиметесь
3 особа дискредитува́тиметься дискредитува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа дискредиту́юся, дискредиту́юсь дискредиту́ємося, дискредиту́ємось, дискредиту́ємся
2 особа дискредиту́єшся дискредиту́єтеся, дискредиту́єтесь
3 особа дискредиту́ється дискредиту́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дискредиту́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дискредитува́вся, дискредитува́всь дискредитува́лися, дискредитува́лись
жін. р. дискредитува́лася, дискредитува́лась
сер. р. дискредитува́лося, дискредитува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дискредитува́вшись