дисимілюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | дисимілюва́тися, дисимілюва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дисимілюва́тиметься | дисимілюва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дисимілю́ється | дисимілю́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дисимілю́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дисимілюва́вся, дисимілюва́всь | дисимілюва́лися, дисимілюва́лись |
| жін. р. | дисимілюва́лася, дисимілюва́лась | |
| сер. р. | дисимілюва́лося, дисимілюва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дисимілюва́вшись | ||
Словник антонімів
| АСИМІЛЯЦІЯ | ДИСИМІЛЯЦІЯ |
| Заміна одних звуків іншими, більш подібними, наближення до чого-н., уподібнення. | Заміна одного з двох однакових або близьких за вимовою звуків іншими, менш подібними, заміна одного чимсь іншим, розподібнення. |
| Гармонійна, графічна, дистактна, дистанційна, контактна, повна, прогресивна, часткова асиміляція ~ дисиміляція. | |
| У фонетиці асиміляцією називається уподібнювання одного звука іншим. Дисиміляція (розподібнення) - фонетичне явище, при якому один з двох однакових чи подібних звуків у межах одного слова замінюється іншим (З підручника). | |
| Асимілятивний ~дисимілятивний, асиміляційний ~дисиміляційний, асимілюватися ~дисимілюватися. | |