-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дисимілюва́тися, дисимілюва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа дисимілюва́тиметься дисимілюва́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа дисимілю́ється дисимілю́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дисимілю́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дисимілюва́вся, дисимілюва́всь дисимілюва́лися, дисимілюва́лись
жін. р. дисимілюва́лася, дисимілюва́лась
сер. р. дисимілюва́лося, дисимілюва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дисимілюва́вшись

Словник антонімів

АСИМІЛЯЦІЯ ДИСИМІЛЯЦІЯ
Заміна одних звуків іншими, більш подібними, наближення до чого-н., уподібнення. Заміна одного з двох однакових або близьких за вимовою звуків іншими, менш подібними, заміна одного чимсь іншим, розподібнення.
Гармонійна, графічна, дистактна, дистанційна, контактна, повна, прогресивна, часткова асиміляція ~ дисиміляція.
У фонетиці асиміляцією називається уподібнювання одного звука іншим. Дисиміляція (розподібнення) - фонетичне явище, при якому один з двох однакових чи подібних звуків у межах одного слова замінюється іншим (З підручника).
Асимілятивний ~дисимілятивний, асиміляційний ~дисиміляційний, асимілюватися ~дисимілюватися.