дисгармонія 1 значення

-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний дисгармо́нія  
родовий дисгармо́нії  
давальний дисгармо́нії  
знахідний дисгармо́нію  
орудний дисгармо́нією  
місцевий на/у дисгармо́нії  
кличний дисгармо́ніє*  

Словник синонімів

ДИСОНА́НС (у музиці, співах), ДИСГАРМО́НІЯ, РО́ЗЛАД. У хаосі різних дисонансів важко було вловити мелодію (В. Собко); І враз - в ушах страшний почувся розлад, А потім - лиш в одному задзвенів Пронизливий, набридливий акорд (М. Рильський).

Словник антонімів

ГАРМОНІЯ ДИСГАРМОНІЯ
Злагоджене звучання, приємне для слуху, співзвучність, милозвучність. Порушення гармонії, відсутність милозвучності, какофонія.
Гармонія душевна, задушевна, мила, незвичайна, повна, прекрасна, приємна, рівна, чарівна, чудова ~  дисгармонія жахлива, небувала, незвична, неймовірна, неприваблива, неприємна, яка ріже вуха. Звучала, лилася, неслася, чулася з будинку, із сцени, з лісу гармонія ~  дисгармонія.
Вся природа з небом і землею, з водою, квітками, лісами і горами здавалася однією піснею, гармонією. Вона [Балабушиха] зачудувалася од такої несподіваної дисгармонії і глянула на Балабуху дуже сердито (I. Нечуй-Левицький).
Гармоніювати //гармонувати ~дисгармонувати //дисгармоніювати, гармонійний //гармонічний ~дисгармонійний, гармонійність ~дисгармонійність, гармонічно ~дисгармонічно