дисгармонія 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | дисгармо́нія | |
родовий | дисгармо́нії | |
давальний | дисгармо́нії | |
знахідний | дисгармо́нію | |
орудний | дисгармо́нією | |
місцевий | на/у дисгармо́нії | |
кличний | дисгармо́ніє* |
Словник синонімів
Словник антонімів
ГАРМОНІЯ | ДИСГАРМОНІЯ |
Злагоджене звучання, приємне для слуху, співзвучність, милозвучність. | Порушення гармонії, відсутність милозвучності, какофонія. |
Гармонія душевна, задушевна, мила, незвичайна, повна, прекрасна, приємна, рівна, чарівна, чудова ~ дисгармонія жахлива, небувала, незвична, неймовірна, неприваблива, неприємна, яка ріже вуха. Звучала, лилася, неслася, чулася з будинку, із сцени, з лісу гармонія ~ дисгармонія. | |
Вся природа з небом і землею, з водою, квітками, лісами і горами здавалася однією піснею, гармонією. Вона [Балабушиха] зачудувалася од такої несподіваної дисгармонії і глянула на Балабуху дуже сердито (I. Нечуй-Левицький). | |
Гармоніювати //гармонувати ~дисгармонувати //дисгармоніювати, гармонійний //гармонічний ~дисгармонійний, гармонійність ~дисгармонійність, гармонічно ~дисгармонічно |